This paper explores the profound impact of Artificial Intelligence (AI) on human identity in the early 21st century.
As AI becomes increasingly integrated into various aspects of daily life, it challenges traditional concepts of human uniqueness and roles in the world. This study aims to review philosophical discussions on how AI is reshaping our understanding of self and agency. It focuses on the redefinition of human identity in the age of AI, employing an analysis of literature and recent publications in this field. The discourse around AI today is marked by its growing mimicry of human abilities such as empathy, creativity, and decision-making, blurring the lines between humans and machines. This evolution prompts reexamination of intelligence, consciousness, and human existence. Key contributions from Hans Moravec, Andy Clark, and Kevin Warwick are analyzed to understand these transformations.
Moravec’s concept of “mind children” suggests AI systems could surpass human intelligence, challenging our notions of distinctiveness and agency. Clark’s idea of "natural-born cyborgs" argues for an innate human tendency to integrate with technology, affecting our self-perception. Warwick’s work on direct human-machine interfaces foresees a future of blended human and machine identities. The paper also delves into the ethical and societal implications of AI. It discusses the equitable distribution of AI technologies, the recalibration of human agency, and the potential risks and unpredicted challenges of AI integration. The impact of AI on labor markets, communication, political, and legal systems is examined, highlighting the need for robust ethical frameworks and policies. The paper underscores the transformative power of AI on human identity, societal structures, and the concept of work and purpose. It calls for a thoughtful exploration of these changes and the development of an ethical framework to navigate the challenges posed by AI, aiming for a future that promotes justice, equity, and well-being.
У статті досліджується глибокий вплив штучного інтелекту (ШІ) на людську ідентичність на початку
21-го століття. Оскільки ШІ дедалі більше інтегрується в різні аспекти повсякденного життя, він кидає
виклик традиційним уявленням про людську унікальність і роль у світі. Це дослідження має на меті розглянути філософські дискусії про те, як штучний інтелект змінює наше розуміння самості та свободи дій. Воно зосереджується на переосмисленні людської ідентичності в епоху ШІ, використовуючи аналіз літератури та останніх публікацій у цій галузі. Дискурс навколо штучного інтелекту сьогодні позначений щораз вищою імітацією людських здібностей, як-от емпатія, творчість й ухвалення рішень, розмиваючи межі між людьми й машинами. Ця еволюція спонукає до переосмислення інтелекту, свідомості та людського існування. Для розуміння цих трансформацій проаналізовано ключові внески Ганса Моравеца, Енді Кларка та Кевіна Ворвіка. Концепція «дітей розуму» Моравеца передбачає, що системи штучного інтелекту можуть перевершити людський інтелект, кидаючи виклик нашим уявленням про індивідуальність і свободу дій. Ідея Кларка про «природжених кіборгів» доводить вроджену схильність людини до інтеграції з технологіями, що впливає на наше самосприйняття. Робота Ворвіка про прямі людино-машинні інтерфейси передбачає майбутнє змішаних людських і машинних ідентичностей. У статті також розглядаються етичні та соціальні наслідки ШІ.
Обговорюються питання справедливого розподілу технологій ШІ, переоцінки ролі людини, а також потен-
ційні ризики й непередбачувані виклики, пов’язані з інтеграцією ШІ. Розглядається вплив ШІ на ринки праці, комунікаційні, політичні та правові системи, підкреслюється потреба в надійних етичних засадах і політиці. Підкреслюється трансформаційний вплив ШІ на людську ідентичність, суспільні структури, а також на концепцію роботи і мети. Стаття закликає до ретельного вивчення цих змін і розробки етичних меж для подолання викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом, з метою побудови майбутнього, яке сприятиме справедливості, рівності та добробуту.