У дисертації на основі широкого кола опублікованих джерел та архівних матеріалів комплексно досліджено процес створення та функціонування системи військово-оборонних громадських об’єднань Української СРР в 1920-30-ті р. ХХ ст. Базуючись на концептуальних здобутках новітньої історіографії та використовуючи широке коло різнопланових джерел, автор проаналізував історичні передумови виникнення військово-оборонних товариств, їхню ідейну мету створення та основні проблеми на шляху подальшого розвитку. Окремо визначено роль українського Тсоавіахіму у процесі організації системи допризовної військової освіти та підтриманні компартійних кампаній з модернізації Червоної армії. Висвітлено проблемні моменти у взаємовідносинах з місцевим партійним керівництвом, органами влади та оточуючим населенням. Проаналізовано особливості використання потенціалу військово-оборонних товариств під час здійснення більшовицького соціально-економічного експерименту кінця 1920-1930-х років.
In this thesis, based on a wide range of published sources and archival materials, process of emerging and functioning of a system of military and defense forces of the Ukrainian SSR in the 1920s – 1930s of the XX century was comprehensively explored. Based on the conceptual achievements of modern historiography and using a wide range of diverse sources, author reviewed the historical background of emerging of military and defense forces, their ideological purpose of creation and main issues for further development. The role of Ukrainian Tsoaviahim in the process of organizing the system of youth military education and support to communist campaigns of modernization of the Red Army and the Soviet Navy was identified. Problematic aspects of relationships with the local party leadership, government and the surrounding population were highlighted. Peculiarities of applying of the potential of military and defense forces during the Bolshevik social and economic experiment in the late 1920s and 1930s were analyzed.