Синтез національних та світових літературних традицій у доробку Миколи Вороного

Abstract

Дисертація є першою спеціальною спробою комплексного наукового прочитання проблеми традицій і модерністського новаторства Миколи Вороного як лірика і ліро-епіка у світлі новітніх жанрово-стильових тенденцій кін. ХІХ–поч. ХХ ст. Наголошено, що М. Вороний, обстоюючи власну естетичну концепцію модернізму, запропонував українським письменникам усвідомити літературу як спосіб індивідуального та культурного самовираження. Дослідження полягає у вияві самодостатнього характеру модерністської поезії М. Вороного, її національних, ментальних витоків, суголосності пропонованої західноєвропейською літературою зміни світоглядних орієнтацій органічно властивим якостям українського світогляду. Дослідження індивідуальної авторської манери здійснене шляхом розгляду домінантних у творчості М. Вороного ідейних позицій, тематичних вирішень, естетичних засад та їх переломлення у творчій практиці. З’ясовано специфіку світобачення та самоідентифікації митця, розкрито домінування естетичної категорії краси у творчості М. Вороного.

The thesis is the first attempt of investigating M. Voronyi’s work as reflection of the Ukrainian modernism specific nature, synthesis of traditional and modernistic trends in the formation of his own philosophy and his writing style. M. Voronyi’s creative works analysis as for the latest trends in style and genre at the end of XIX – at the beginning of XX century allowed to assert resonant nature of Ukrainian literature on the world modernism literary era, existing correlation "traditionalism - modernism" in his works, a national and mental nature of his Ukrainian modernism, generating a synthesized version of some poet’s specific philosophical orientations and their impact on the world of poetry. The acquisition and transformation of neo-Romantic tendencies in M. Voronyi’s work are explained by author’s individual creative style and outlook, the nature of figurative thinking. Folklore and romantic stylistic trend with its national fervor, folk images symbolization can be defined as a basis of M. Voronyi’s neo-romanticism.