У статті виявлено та проаналізовано джерельну базу гримувального мистецтва для його культурологічного дослідження. Робота з джерельною базою не тільки дозволяє ознайомитися з попередніми напрацюваннями, підходами та матеріалами, а й відіграє ключову роль у збереженні та вивченні культурної спадщини в системі синхронії та діахронії, допомагаючи реконструювати різноманітні культурні явища, пов’язані з гримувальними практиками. Запропонований варіант систематизації матеріалів. За класифікацією автора джерельна база охоплює письмові, графічні та етнографічні матеріали, артефакти, аудіовізуальні записи, соціологічні дані, матеріали конкурсної, фестивальної та виставкової діяльності, інтернет-ресурси та можливості новітніх технологій, а також «культурне тіло» людини та її практичну діяльність. Таким чином, здійснена спроба систематизувати та класифікувати джерельну базу гримувального мистецтва з урахуванням новітніх можливостей та технологій. Практичне значення дослідження вбачається у використанні результатів для подальшої наукової, творчої та педагогічної роботи стосовно гримувального мистецтва. Зібрану та проаналізовану інформацію бажано використовувати у навчальному процесі для підготовки фахівців творчих та гуманітарних спеціальностей – культурологів, театрознавців, акторів, режисерів, гримерів, вокалістів тощо. Окреслено значення джерельної бази для вивчення та збереження культурної спадщини. Висунуті пропозиції щодо подальших можливостей роботи з отриманою інформацією у різних напрямах дослідження запропонованої проблеми. Робота з означеними джерелами у перспективі може сприяти більш поглибленому вивченню об’єкта дослідження, включаючи його еволюцію, вплив на формування культурної ідентичності та рецепцію. Ця обставина відкриває нові горизонти для досліджень та сприяє розширенню розуміння мистецтва гриму як культурного феномена.
In the article, the source base of make-up artistry is identified and analyzed for its cultural-historical research. Working with the source base not only allows for familiarity with previous works, approaches, and materials but also plays a crucial role in preserving and studying cultural heritage in both synchronic and diachronic systems, aiding in the reconstruction of diverse cultural phenomena associated with make-up practices. A proposed classification of materials is presented. According to the author's classification, the source base encompasses written, graphic, and ethnographic materials, artifacts, audiovisual recordings, sociological data, materials from competitive, festival, and exhibition activities, internet resources, and the possibilities of modern technologies, as well as the "cultural body" of individuals and their practical activities. Thus, an attempt has been made to systematize and classify the source base of make-up artistry, taking into account modern possibilities and technologies. The practical significance of the research is seen in the utilization of results for further scientific, creative, and pedagogical work related to make-up artistry. The gathered and analyzed information is recommended for use in the educational process for training professionals in creative and humanitarian fields, such as cultural studies, theatre studies, actors, directors, make-up artists, vocalists, and more. The importance of the source base for studying and preserving cultural heritage is outlined. Proposals for further avenues of research on the identified problem are put forward. Working with the specified sources in the future can contribute to a more in-depth study of the research object, including its evolution, influence on the formation of cultural identity, and reception. This circumstance opens up new horizons for research and contributes to an expanded understanding of make-up artistry as a cultural phenomenon.
