Artificial intelligence applications in libraries in the context of digital transformation of society

Abstract

Throughout human history, obtaining information and acquiring knowledge has been a priority for people. At the same time, historically society, the demand for information has continued to increase, people have constantly made efforts to obtain, collect, develop and share information using various methods. As a result of the development of technologies, the process of obtaining information has become easier, people have managed to make their lives easier by using technology more efficiently and productively in all areas of life, and have reached previously unattainable levels in terms of obtaining information. İn the past, people sometimes wrote inscriptions on cave walls, animal skins, and parchments in order to turn their knowledge into culture and pass it on to future generations. Currently, the methods and forms of information transfer have changed. Thus, different methods and tools: cloud systems, physical servers, etc., are used for information transfer. The common feature of these tools, which differ from the past to the future, is to ensure the transmission of knowledge and culture to future generations. Today, libraries host digital resources as well as traditional materials and offer a variety of digital services to facilitate access to information by keeping up with technological developments. Along with digital services, artificial intelligence technologies have also emerged as a possible tool that can be used to make libraries more efficient. The use of artificial intelligence in libraries can facilitate the work of both library staff and users, and improve library services. It should be noted that the directions of application of artificial intelligence in libraries – solving problems and making decisions; in the areas of information discovery by voice and image identification, document cataloging, collection preparation, technical services, reference services, querying, subject indexing, determining users' information needs, database searching and document supply. As can be seen from this, artificial intelligence has the ability to perform many functions of librarianship, such as cataloging, reference services, and collection tools with applications.

Протягом усієї історії людства отримання інформації та здобуття знань було пріоритетом для людей. Водночас історично склалося так, що потреба в інформації в суспільстві продовжувала зростати, люди постійно докладали зусиль для отримання, збору, розробки та обміну інформацією різними методами. У результаті свого розвитку технологій процес отримання інформації став легшим, люди змогли полегшити собі життя, використовуючи технології більш ефективно і продуктивно в усіх сферах життя, і вийшли на раніше недосяжний рівень в отриманні інформації. У минулому люди іноді робили написи на стінах печер, шкурах тварин і пергаментах, щоб перетворити свої знання на культуру та передати їх майбутнім поколінням. Нині змінилися методи і форми передачі інформації. Таким чином, для передачі інформації використовуються різні методи та інструменти: хмарні системи, фізичні сервери тощо. Спільною рисою цих інструментів, що змінюються від минулого до майбутнього, є забезпечення передачі знань і культури майбутнім поколінням. Сьогодні бібліотеки зберігають цифрові ресурси, а також традиційні матеріали та пропонують різноманітні цифрові послуги для полегшення доступу до інформації, крокуючи в ногу з технологічним розвитком. Разом із цифровими послугами з’явилися також технології штучного інтелекту як можливий інструмент, який можна використовувати для підвищення ефективності діяльності бібліотек. Використання штучного інтелекту в бібліотеках може полегшити роботу як бібліотечного персоналу, так і користувачів, покращити бібліотечне обслуговування. Слід зазначити, що напрями застосування штучного інтелекту в бібліотеках – розв’язання проблем та прийняття рішень у сферах виявлення інформації за допомогою голосової ідентифікації та ідентифікації зображень, каталогізації документів, підготовки колекції, технічних послуг, довідкових послуг, запитів, предметного індексування, визначення інформаційних потреб користувачів, пошуку в базі даних та постачання документів. Як видно з цього, штучний інтелект здатний виконувати багато бібліотечних функцій, таких як каталогізація, довідкові служби та засоби колекціонування з додатками.