Artykuł podejmuje systematyczną analizę dyskursu związanego z wolnością morfologiczną, lokalizując i uzasad-niając jej miejsce w filozofii transhumanizmu. W ramach prowadzonego przeglądu literatury, odtwarza się i porządkuje główne postulaty transhumanizmu skupiając się na ich implikacjach dla bytu ludzkiego. Ze względu na heterogenicz-ność definiowania i rozumienia transhumanizmu dokonano również kategoryzacji jego subaspektów, wraz z ich osa-dzeniem w określonych ramach czasowych i nurtach ideologicznych. Jednocześnie zaprezentowano dalsze możliwości ewolucji człowieka oraz będące jego następstwem kierunki przekształcenia struktury społecznej, stylu życia i działania. Wskazuje się, że wolność morfologiczna stanowi ważny czynnik konstytuujący założenia dotyczące przekroczenia ludzkich granic biologicznych i kulturowych za pomocą technologii (w tym zwłaszcza sztucznej inteligencji). W odpo-wiedzi na mnogość pojmowania wolności morfologicznej, wprowadzono własną definicję wolności morfologicznej, jednocześnie prezentując krytyczne spojrzenie na dostępne i odróżniając pojęcie wolności morfologicznej od eugeniki. Analizy uzupełniono o rozważania etyczno-moralne poprzez przedstawienie koncepcji ograniczenia wolności morfo-logicznej oraz aktualnego, jak i potencjalnego oddziaływania na życie jednostkowe i zbiorowe. Chcąc stworzyć spójny i wieloaspektowy obraz realizacji i przesłanek korzystania z wolności morfologicznej skoncentrowano się na ukazaniu jej obecnego wymiaru i skali występowania w codziennym życiu ludzkim m.in. za sprawą modyfikacji ciała dla celów estetycznych, ekspresji artystycznej, czy wyrażania tożsamości. Zaprezentowano również autorski przegląd szans i zagrożeń związanych z realizacją wolności morfologicznej, wzbogacając dyskurs o nowe perspektywy i konteksty.
У статті здійснено системний аналіз дискурсу, пов’язаного з морфологічною свободою, її визначення та обґрунтування місця у філософії трансгуманізму. У рамках огляду літератури основні постулати трансгуманізму реконструюються та систематизуються, зосереджуючись на їхніх наслідках для існування людини. Через неоднорідність визначення та розуміння трансгуманізму його підаспекти також були класифіковані разом із розміщенням у конкретних часових рамках та ідеологічних напрямах. Водночас були представлені подальші можливості еволюції людини та випливаючі з них напрями трансформації соціальної структури, способу життя та діяльності. Вказано, що морфологічна свобода є важливим чинником, що формує припущення щодо перетину біологічних і культурних кордонів людини за допомогою технологій (особливо штучного інтелекту). У відповідь на численні розуміння морфологічної свободи було введено наше власне визначення морфологічної свободи, одночасно представляючи критичний погляд на доступні концепції та відрізняючи концепцію морфологічної свободи від євгеніки. Аналіз був доповнений етичними та моральними міркуваннями, представляючи концепції обмеження морфологічної свободи та поточного та потенційного впливу на індивідуальне та колективне життя. Для того, щоб створити цілісну та багатоаспектну картину реалізації та причин використання морфологічної свободи, акцент було зосереджено на показі її поточного виміру та масштабу появи в повсякденному житті людини, серед іншого: шляхом модифікації тіла для естетичних цілей, художнього прояву або вираження ідентичності. Також було представлено оригінальний огляд можливостей і загроз, пов’язаних із реалізацією морфологічної свободи, що збагатило дискурс новими перспективами та контекстами.
The article undertakes a systematic analysis of the discourse related to morphological freedom, locating and justifying its place in the philosophy of transhumanism. As part of the literature review, the main postulates of transhumanism are reconstructed and arranged, focusing on their implications for the human being. Due to the heterogeneity of the defining and understanding of transhumanism, the sub-aspects of transhumanism have been categorised, along with their placement in specific timeframes and ideological currents. At the same time, further possibilities for human evolution are presented, as well as the consequent directions for the transformation of social structure, lifestyles and actions. It is pointed out that morphological freedom is an important factor constituting the assumptions concerning the transgression of human biological and cultural boundaries by means of technology (including, in particular, artificial intelligence). In response to the multiplicity of understandings of morphological freedom, the author's own definition of morphological freedom is introduced, while presenting a critical view of the available and distinguishing the concept of morphological freedom from eugenics. The analyses were complemented with ethical and moral considerations by presenting the concept of the limitations of morphological freedom and the actual as well as potential impact on individual and collective life. In order to create a coherent and multifaceted picture of the realisation and legitimacy of the use of morphological freedom, the focus is on showing its current dimension and the extent of its presence in everyday human life through, among other things, the modification of the body for aesthetic purposes, artistic expression or the expression of identity. The author also provides an overview of the opportunities and dangers of exercising morphological freedom, enriching the discourse with new perspectives and contexts.
