Новітні дослідження курганного некрополя Чернігова доби Русі

Abstract

Протягом останнього десятиліття на території, яку займав Чернігів за доби Русі, була проведена значна кількість археологічних досліджень. Одним із результатів цих робіт стало виявлення двох десятків поховань, які можна інтерпретувати як підкурганні. Метою публікації є висвітлення нововиявлених могильних комплексів, їх датування та територіальна локалізація стосовно уже відомих частин могильника Чернігова Х−ХІ ст. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи аналізу, синтезу, індукції. Наукова новизна публікації полягає у систематизації та локалізації нововиявлених підкурганних поховань та характеристиці комплексів стосовно території, на якій вони розміщувалися. Також необхідність даної публікації зумовлена тим, що останній раз нововиявлені підкурганні поховання були окремим предметом дослідження в науковій роботі ще на початку ХХІ ст. й існувала потреба висвітлення нових об’єктів. Висновки. Виявлені протягом 2013−2022 рр. підкурганні поховання, розташовані на території літописного Передгороддя та поза його межами, здебільшого відтворюють притаманний місцевому населенню синкретизм язичницького та християнського обрядів. Насипи в межах міста були знищені в процесі освоєння території протягом кінця ХІ−ХІІ ст., що негативно відобразилося на збереженості комплексів. У третині випадків рештки кургану фіксувалися лише за наявністю ровиків, а сама могила не була простежена. Особи, котрі поховані в малих та середніх за своїми розмірами курганах, що були виявлені протягом вказаного періоду часу, не належали до правлячої верхівки. Лише дві могили можна асоціювати з воїнами, а більша частина інвентарних поховань інтерпретуються як жіночі. Загалом же аналіз нововиявлених могильних комплексів допоміг розширити уявлення про топографію та час формування курганного могильника Чернігова.

During the last decade, a significant amount of archaeological research was carried out on the territory which belonged Chernihiv during the Rus period. One of the result of these works was the discovery of two dozen burials, which can be interpreted as burial mounds. The purpose of the publication is to highlight the newly discovered burial complexes, their dating and territorial localization relative to the already known parts of the Chernigov cemetery of the 10th-11th centuries. The methodological basis of the research is the principles of historicism and objectivity. Used methods of analysis, synthesis, induction. The scientific novelty of the publication lies in the systematization and localization of the newly discovered barrow burials and the characteristics of the complexes relative to the territory on which they were located. Also, the necessity of this publication is caused by the fact that the last time newly discovered barrow burials were a separate subject of research in scientific work at the beginning of the 21st century, and there was a necessity to highlight new objects. Conclusions: The barrow burials discovered during 2013–2022 located on the territory of the historical Suburbs and outside its boundaries in the vast majority reproduce the syncretism of pagan and Christian rites characteristic of the local population. Burial mounds within the city were destroyed when when the territory was developed by citizens during the end of the 11th and 12th centuries, which negatively affected the preservation of the complexes. In a third of cases, the remains of the mound were recorded only by the presence of ditches, and the grave itself was not traced. Persons buried in small and medium-sized barrows that were discovered during the specified time period did not belong to the ruling elite. Only two graves can be associated with warriors, and most of the inventory burials are interpreted as female. In general, the analysis of the newly discovered burial complexes helped to expand the understanding of the topography and time of formation of the Chernigov burial mound.