Дисертація присвячена дослідженню глибинних засад традиції у її духовних вимірах, актуалізація яких забезпечує її дієвість в різних культурноісторичних періодах і дає можливість переосмислити тенденції функціонування сучасного українського суспільства. У результаті дослідження з’ясовано, що розгляд традиції тільки в площині соціальної реальності або в просторі людської суб’єктивності, позбавляє її певного незмінно визначеного сутнісного начала. Обґрунтований концепт “духовність традиції” дозволяє розглядати традицію як метафізичну основу буття культури, антропологічний стрижень, сутність людської онтології. Проведене дослідження наголошує на важливості релігійного виміру духовності традиції. Завдяки йому традиція залишається живою, не дивлячись на глибоку духовну кризу, оскільки утверджує високі моральні ідеали любові і християнської святості.
This dissertation focuses on the study of foundations of tradition in its spiritual form, the topicality of which ensures its longevity in various cultural and historic periods and gives the opportunity to comprehend the ways in which contemporary Ukrainian society functions. The results of the research have revealed that by examining tradition only in the context of social reality or human subjectivity deprives it of a certain invariably determined essential beginning. The substantiated concept of spirituality of the tradition allows examination of the tradition as a metaphysical foundation of the cultural being, anthropological vector, the essence of human anthology. The research emphasizes the importance of the religious dimension of spirituality of the tradition. It invigorates the tradition, despite undergoing a deep spiritual crisis, it consolidates high moral ideals of Christian love and sanity.
