Ранній вік є надважливим для повноцінного розвитку дитини. Безперечно, завжди у цей період клінічна абілітація/реабілітація є основною та розпочинається з моменту виявлення перших ознак дитячого церебрального паралічу, а складова психолого-педагогічної супроводу відстає та/або часто лишається поза увагою спеціалістів, зокрема логопедів.
Саме впровадження логопедичного супроводу дитини раннього віку з ЦП на необхідному рівні та під контролем державних установ як загальнообов’язковий напрям визначає можливості іманентного потенціалу супроводу щодо подолання низки протиріч, а саме: сучасними пріоритетами гуманістичної освіти та процесом виховання особистості з ООП, зокрема дітей з ЦП, за нових соціально-економічних умов та суттєвим відставанням відтворення цих процесів у змісті логопедичного супроводу; викликами сьогодення та недостатністю відповідних фахівців (логопедів) для забезпечення неперервного міжгалузевого логопедичного супроводу дитини з ЦП, починаючи з раннього віку; необхідністю раннього превентивного навчання дитини з ЦП та недостатністю логопсихологічної обізнаності батьків у проблемах розвитку дитини; інтенсивністю розвитку сучасного суспільства та недостатністю варіативних корекційних, психолого-педагогічних технологій, нормативних програм та індикаторів розвитку саме для дітей з ЦП, необхідних для забезпечення їх повноцінної соціалізації та інтеграції в освітній простір; необхідністю міжгалузевого логопедичного супроводу командою відповідних фахівців та відсутністю загальнообов’язкових державних підходів та програм щодо цього.
Early age is crucial for the full development of a child. Undoubtedly, always during this period, clinical rehabilitation/rehabilitation is the main one and starts from the moment of detection of the first signs of cerebral palsy, and the component of psychological and pedagogical support lags behind and/or is often overlooked by specialists, in particular speech therapists.
It is the implementation of speech therapy support for a young child with cerebral palsy at the required level and under the control of state institutions as a mandatory direction that determines the possibilities of the immanent potential of support in overcoming a number of contradictions, namely: modern priorities of humanistic education and the process of personality education with OOP, in particular children with cerebral palsy , under new socio-economic conditions and a significant lag in the reproduction of these processes in the content of speech therapy support; today's challenges and the lack of appropriate specialists (speech therapists) to provide continuous interdisciplinary speech therapy support for a child with cerebral palsy, starting from an early age; the need for early preventive education of a child with cerebral palsy and insufficient logo-psychological awareness of parents in the problems of child development; the intensity of development of modern society and the insufficiency of variable correctional, psychological and pedagogical technologies, normative programs and development indicators specifically for children with CP, necessary to ensure their full socialization and integration into the educational space; the need for interdisciplinary speech therapy support by a team of relevant specialists and the absence of mandatory state approaches and programs in this regard.
