Дисертаційне дослідження присвячене проблемі визначення особливостей соціалізації осіб з порушеннями опорно-рухового апарату в умовах реабілітаційних центрів. У дослідженні здійснено теоретичний аналіз та узагальнено праці вітчизняних та зарубіжних вчених, у яких розкрито концептуальні положення теорії і практики соціалізації дітей та дорослих з порушеннями опорнорухового апарату, досліджено процес їх соціалізації та нові форми соціалізації, спрямовані на підвищення якості життя цих категорій дітей та молоді.
The efficiency of author method is verified by comparative analysis of rehabilitation centers graduates with disorders of musculoskeletal system who received social skills in the rehabilitation center according to the author's program of managed socialization and those graduates of the rehabilitation centers who took part in usual programs of socialization. It shows a statistically significant difference in parameters of relationship in
the families of children and adults with disorders of the musculoskeletal system, their role in the family, their attitude to their own family, to the birth of children, interaction in society, motivation of social life, localization of their social life, motives for further training, employment, evaluation of their competence and level of preparation for working activity.
