Особливості мовленнєвої активності дітей молодшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення

Abstract

У статті розглядається проблема мовленнєвої активності дітей молодшого дошкільного віку з загальним недорозвиненням мовлення І рівня. Розглядається поняття «мовленнєвої активності» в нормі, її значення для загально-мовленнєвого розвитку дитини. Науково обґрунтована актуальність дослідження особливостей мовленнєвої активності дітей зазначеної категорії. Подана розроблена авторська методика обстеження комунікативних можливостей дітей, спрямована на виявлення стану сформованості мовленнєвої активності дітей четвертого року життя із ЗНМ І рівня, а саме: наявність ініціативності під час комунікації, уміння використовувати вербальні та невербальні засоби комунікації для спілкування з оточенням та задля задоволення власних потреб, особистісне ставлення дітей із ЗНМ до самого процесу спілкування. Методика складається з трьох етапів, які включають спостереження за комунікативною поведінкою дітей, виконання діагностичних завдань дітьми, анкетування батьків. Розроблені оцінні критерії та рівні виконання завдань методики. Подані дані кількісного та якісного аналізу результатів дослідження, узагальнені та висвітлені особливості мовленнєвої активності дітей молодшого дошкільного віку із загальним недорозвинення мовлення.

The problem of speech activity of younger preschool age children with general speech underdevelopment is considered in the article. It is defined the concept of speech activity in the normal development and her significance for the speech development of children. The urgency of research of the features of speech activity of children this category is scientific substantiated. It is represented author’s methods of investigation of the communicative skills of children, which was directed on determining of state of speech activity of younger preschool age children with general speech underdevelopment: availability of initiative during the communication, ability to use verbal and non-verbal means of communication for the interaction with encirclement and for satisfaction of needs, personal attitude to communication of children with general speech underdevelopment. Methods consist of three stages, which include the observation after communicative behavior of children, execution of diagnostic tasks, questionnaire of parents. Evaluative criteria and levels of execution of tasks of methods are defined. Data of quantitative and qualitative analysis of results of investigation are represented; the features of speech activity of younger preschool age children with general speech underdevelopment are generalized.