Стаття присвячена питанням застосування методу соціокультурної перспективи у дослідженні феномена «соціальна когезія». Основна увага звертається на ті аспекти феномена, де йдеться про значення взаємодії членів групи (колективу), які впливають на стан та динаміку соціальної когезії. У статті подається у стислому вигляді визначення соціальної когезії та у більш розлогому визначення соціокультурної перспективи. Такий підхід зумовлений тією обставиною, що перший феномен вже певною мірою включений у дискурс в український науковий простір, а другий у ньому практично відсутній. Визначення соціокультурної перспективи базується на досвідові, накопиченому зарубіжними дослідниками цієї проблеми. У цьому контексті звертається увага на ключові моменти у підході до її інтерпретації, зокрема представлені такими науковцями, як Богдани Альман, Андреа МкКей, Патріс Де Ла Осса, Кетрін Сандерсон. У статті окрема увага звертається на передумови перетину меж соціальної когезії та соціокультурної перспективи, які визначаються передусім тією обставиною, що особливості формування та функціонування соціальної когезії зумовлюються соціальними та культурними факторами, а також тим, що соціокультурна перспектива зосереджується на розумінні людської поведінки через аналіз культурницьких правил групи, до якої належить та чи та особа. Це пов’язано з тим, що для соціальної когезії важливими маркерами є персональні стосунки у первинних групах, у вибудовуванні яких велике значення мають засади, сформовані під впливом культурницького чинника у певних соціальних умовах.
The article deals with the using of the sociocultural perspective method in the study of the phenomenon of “social cohesion”. The main attention is paid to those aspects of the phenomenon, where it is about the importance of the interaction of members of the group (collective), which affect the state and dynamics of social cohesion. The article presents a concise definition of social cohesion and a broader definition of the sociocultural perspective. This approach is due to the fact that the first phenomenon is already to some extent included in the discourse in the Ukrainian scientific space, while the second one is practically absent in it. The definition of the sociocultural perspective is based on the experience accumulated by foreign researchers of this problem. In this context, attentionis drawn to the key points in the approach to its interpretation, in particular
those presented by such scholars as Bohdana Alman, Andrea McKay, Patrice De La Ossa, Catherine Sanderson. The article gives specific examples of crossing the boundaries of social cohesion and sociocultural perspective. The article pays special attention to the prerequisites for crossing the boundaries of social cohesion and the sociocultural perspective, which are determined primarily by the fact that the features of the formation and functioning of social cohesion are determined by social and cultural factors, as well as the fact that the sociocultural perspective focuses on understanding human behavior through the analysis of cultural rules the group to which this or that person belongs. This is due to the fact that important markers for social cohesion are personal relationships in primary groups, in the construction of which the principles formed under the influence of the cultural factor in certain social conditions are of great importance.
