Обґрунтування ідентичності: теоретичні та ціннісні виміри

Abstract

У статті запропонований авторський аналіз поняття ідентичності. Фокусується увага на ролі ідентичності в конституюванні людини та спільноти. Обґрунтовується її роль у формуванні соціальних сенсів премодерну й модерну, забезпечення індивідуального та колективного розвитку. Простежується еволюція ідентичності від теоретичних обґрунтувань минулого до осмислення сучасних проблем, що пов’язані з функціонуванням особи та спільноти в межах існуючого соціального порядку. Актуалізована соціальна критика поняття іден-тичності і його концептуалізація в процесі суспільних трансформацій ХХ–ХХІ століття. Відзначається, що ствердження ідентичності як базового поняття суспільного та індивідуального самовизначення стало мож-ливим на основі потужних соціально-філософських та теоретичних передумов. Аналіз центрується навколо теоретичного зв’язку ідентичності з вимірами соціальної емансипації ,поняттям довіри, соціального капі-талу, культурних і моральних факторів розвитку спільноти та людини. Окреслюються проблемні питання ідентичності в сучасному світі. Піддається аналізу соціальна логіка розвитку цього соціального інститу-ту, яка на сучасному етапі призводить до загострення конфліктів між ціннісно протилежними спільнота-ми: 1)спрямованими на виміри соціальної свободи та соціальної автономії; 2)орієнтованими на імперські та династичні інтереси. Важливе місце приділяється з’ясуванню ціннісних вимірів ідентичності, які є важли-вою константою сучасної еволюції України як частини європейської спільноти. Обґрунтовуються конструк-тивістські та історичні засади ідентичності. Відзначаються функціональні та морально-нормативні виміри моделей ідентичності. Наголошується на необхідності поєднання раціональних та історико-символічних вимірів ідентичності як необхідного соціального підґрунтя для змін в постколоніальних та посткомуніс-тичних країнах. Дослідження підтверджує, що комплексні соціальні зміни можливі лише шляхом свідомого використання представниками соціальної еліти і широкими суспільними групами фактора ідентичності як драйвера соціальної активності. Зазначається, що через спільну раціональну поведінку та потужні механіз-ми її підтримки в межах соціальної уяви може бути сформована модель ефективного соціального розвитку, в якій створюються умови для функціонування європейських моделей ідентичності.

The article offers the author's analysis of the concept of identity. Attention is focused on the role of identity in the constitution of a person and community. Its role in the formation of social meanings of pre-modern and modern times, ensuring individual and collective development is substantiated. The evolution of identity is traced from the theoretical justifications of the past to the understanding of modern problems related to the functioning of the individual and the community within the existing social order. Updated social criticism of the concept of identity and its conceptualization in the process of social transformations of the 20–21 centuries. It is noted that the affirmation of identity as a basic concept of social and individual self-determination became possible on the basis of powerful socio-philosophical and theoretical prerequisites. The analysis centers around the theoretical connection of identity with dimensions of social emancipation, the concept of trust, social capital, cultural and moral factors of community and human development. The problematic issues of identity in the modern world are outlined. The social logic of the development of this social institution is subject to analysis, which at the present stage leads to the aggravation of conflicts between value-opposed communities: 1) aimed at dimensions of social freedom and social autonomy; 2) oriented at imperial and dynastic interests. An important place is given to clarifying the value dimensions of identity, which are an important constant in the modern evolution of Ukraine as a part of the European community. The constructivist and historical principles of identity are substantiated. Functional and moral-normative dimensions of identity models are noted. Emphasis is placed on the need to combine rational and historical-symbolic dimensions of identity as a necessary social basis for changes in post-colonial and post-communist countries. The research confirms that complex social changes are possible only through the conscious use of the identity factor as a driver of social activity by representatives of the social elite and broad social groups. It is noted that through common rational behavior and powerful mechanisms of its support within the limits of social imagination, a model of effective social development can be formed, in which conditions are created for the functioning of European identity models.