Дане дослідження є продовженням наукових пошуків, які були зроблені попередньо щодо періоду дитинства та юності Чарльза Тейза Рассела, який є засновником Товариства Вартової Башти. Мета цього наукового пошуку полягає у детальному аналізі духовного становлення Чарльза Тейза Рассела. Цей визначний етап свого життя майбутній релігійний діяч пройшов у період з 1869 по 1875 рр. У роботі описано зустріч Рассела з поглядами адвентистів через Джонаса Веднала та представлено постулати, з якими Рассел був згодний та незгодний. Ідентифіковано представників адвентистів (нащадки руху Вільяма Міллера), з якими Рассел спілкувався та активно співпрацював. Представлено методику дослідження Святого Письма, яку використовували прихильники Рассела. Проаналізовано окремі уривки з історичної книги Олександра Макміллана, який був товаришем, однодумцем та спільником Чарльза Рассела в контексті релігійній активності. Оцінено рівень допомоги, яку отримували прихильники Рассела через Джорджа Сторрса та Джорджа Стетсона. Проаналізовано листування, яке було між Сторрсом, Чальзом Расселом та його батьком. Розглянуто питання релігійної ідентифікації Джорджа Сторрса та Джорджа Стетсона, які були адвентистами за релігійною приналежністю. Проаналізовано причини, чому Рассел заперечував факт приналежності Сторрса та Стетсона до адвентистського руху. Досліджено вклад Венделла, Сторрса та Стетсона у розбудову доктринальної системи Рассела. Звернуто увагу на особистісні характеристики Рассела, які вплинули на прийняття ним тих чи інших доктрин. Висновки вказують на те, що спроби Олександра Макміллана, товариша і співробітника Рассела, висвітлити його унікальну релігійну ідентичність у відриві від тих, з ким він духовно зростав, є безпідставними. Тому стверджується, що Рассел був людиною свого часу, підпав під вплив есхатологічних очікувань розколу міллеритів, мав тісні зв’язки з окремими адвентистами, які не вірили у вічні муки та Трійцю, зокрема в божественну природу Христа. Усі ці ідеї можна простежити в доктринальній системі сучасних представників Товариства Вартової Башти.
This study is a continuation of scientific research that was done previously on the period of childhood and youth of Charles Taze Russell, founder of the Watchtower Society. The purpose of this scientific research is a detailed analysis of the spiritual development of Charles Taze Russell. The future religious figure passed this important stage of his life in the period from 1869 to 1875. The work describes Russell’s encounter with Adventist views through Jonas Vednal and presents postulates with which Russell agreed and disagreed. Representatives of Adventists (descendants of the movement of William Miller) with whom Russell communicated and actively collaborated were identified. The methodology of studying the Holy Scriptures, which was used by Russell’s supporters, is presented. Separate passages from the historical book of Alexander Macmillan, who was a comrade, like-minded and accomplice of Charles Russell in the context of religious activity, are analyzed. The degree of assistance that Russell’s supporters received through George Storrs and George Stetson was assessed. The correspondence that was between Storrs, Chalse Russell and his father was analyzed. The issues of religious identification of George Storrs and George Stetson, who were Adventists by religious
affiliation, are considered. The reasons why Russell denied the fact that Storrs and Stetson belonged to the Adventist movement are analyzed. The contribution of Wendell, Storrs and Stetson to the development of Russell’s doctrinal system is studied. Attention is drawn to Russell’s personal properties, which influenced his acceptance of certain doctrines. The findings indicate that the attempts of Alexander Macmillan, Russell’s friend and collaborator, to highlight his unique religious identity in isolation from those with whom he grew up spiritually are unfounded. Therefore, it is argued that Russell was a man of his time, influenced by the eschatological expectations of the Millerite schism, and had close ties with certain Adventists who did not believe in eternal torment and the Trinity, particularly in the Divine. the nature of Christ. All these ideas can be traced in the doctrinal system of modern representatives of the Watchtower Society.