Особливості психотерапевтичної роботи з психоемоційними станами дітей війни

Abstract

У даній статті охарактеризовано психоемоційні стани дітей, постраждалих від війни (тривоги, страху, стресу, травматичного стресу, психологічної травми та посттравматичного стресового розладу), та психотравмівні події, що призвели до виникнення цих станів, визначено основні риси травмуючої ситуації; проаналізовано особливості психотерапевтичної допомоги дітям війни: описано психотерапевтичні життєзмінювальні технології та техніки роботи з психоемоційними станами дітей війни у психотерапевтичному процесі. Охарактеризовано особливості організації технології емоційно підтримуючої комунікації з дітьми війни. В рамках даної технології розкрито поняття навичок ефективного слухання (рефлексивного, нерефлексивного та емпатійного). Визначено основні прийоми ефективного слухання: мовчазне слухання, уточнення, переказ, перефразування, подальший розвиток думок, узагальнення та резюмування. Також в рамках згаданої технології використовують мовленнєві висловлювання згоди, підбадьорювання, схвалення, позитивної випереджальної оцінки; емоційний, просторовий, мовленнєвий та інтеракційний контакт; оптико-кінестичні засоби комунікації: міміку обличчя (усмішку, вираження та контроль емоцій), погляд («очі в очі» та «обличчя в обличчя»), позу (відкритості, довіри, готовності до спілкування), жести і дотики (погладжування, рукостискання, поплескування, обійми, поцілунки).

This article describes the psycho-emotional states of children affected by the war (anxiety, fear, stress, traumatic stress, psychological trauma and post-traumatic stress disorder) and the psycho-traumatic events that led to the emergence of these states; the main features of the traumatic situation are determind; the peculiarities of psychotherapeutic assistance to children of war are analyzed: psychotherapeutic life-changing technologies and techniques of working with the psycho-emotional states of children of war in the psychotherapeutic process are described. The peculiarities of organization of the technology of emotionally supportive communication with children of war are characterized. Within the framework of this technology, the concept of effective listening skills (reflective, non- reflective, empathetic) is revealed. The main methods of effective listening are defind: silent listening, clarification, retelling, paraphrasing, further development of thoughts, generalization and summarization. Also within of framework of the mentioned technology, speech expression of agreement, encouragement, approval, and positive anticipatory assessment are used; emotional, spatial, speech and interactional contact; optical-kinetic means of communication: facial mimicry (smile, expression and control of emotions), gaze («eye to eye» and «face to face»), posture (openness, trust, readiness to communicate), gestures and touches (stroking, shaking hands, patting, hugs, kisses).