У дисертації розроблено новий прагмалінгвістичний підхід до аналізу мовленнєвих тактик упливу в українському політичному дискурсі. Уточнено тлумачення поняття “вплив” на тлі суміжних термінів (маніпуляції, пропоганди, агітаціїї, переконанння та нейролінгвістичного програмування). Установлено, що в сучасній політичній лінгвістиці категорія впливу є критерієм оцінювання політики держави тоталітарної (якщо вплив представлено пропагандою і маніпуляцією) і демократичної (якщо вплив тяжіє до переконання і агітації). Запропоновано визначення поняття “впливу в політичному дискурсі” як поєднання дії та результату, зміни для досягнення бажаної мети. Категорія впливу є текстотвірною категорією в процесі політичної комунікації та важливим складником лінгвістики переконання. Завдяки категорії впливу політики формують і закріплюють у свідомості адресатів певні думки та переконання. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в аналізі метамовної рефлексії у політичних промовах в аспекті міжкультурної комунікації.
The dissertation develops a new pragmalinguistic approach to the analysis of speech tactics of influence in Ukrainian political discourse. The interpretation of the concept of "influence" against the background of related terms (manipulation, propaganda, agitation, persuasion, and neurolinguistic programming) has been clarified. It has been established that in modern political linguistics, the category of influence is a scale for evaluating the state's policy: totalitarianism (if the influence is represented by propaganda and manipulation) and democracy (if the influence tends to persuasion and agitation). It is proposed to define the concept of "influence in political discourse" as a combination of action and result, changes to achieve the desired goal. The category of influence is a text-forming category in the process of political communication and an important component of the linguistics of persuasion. Thanks to the category of influence, politicians form and consolidate certain thoughts and beliefs in the minds of their addressees. We see the prospect of further research in the analysis of metalinguistic reflection in political speeches in the aspect of intercultural communication.
