У дисертації досліджено актуальну проблему формування вокально-ансамблевої компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін із врахуванням сучасних гуманістичних тенденцій мистецької освіти. Ансамбль розглянутий нами як узгоджене, злагоджене виконання музичного твору групою виконавців. Під ансамблем високої майстерності треба розуміти точну інтонаційну злагодженість звучання співаків, злитність і врівноваженість щодо сили й тембру всіх голосів, наслідком чого буде соковитий, насичений, барвистий звук, тобто ансамблевий звук, звук певної висоти, відтворений кількома співаками. Вокально-ансамблева компетентність визначена нами як інтегративне утворення, що складається з співацької компетенції, комунікативних умінь, що є комплексом музично-педагогічних знань, умінь, навичок, які проявляється в інтегральному характері диригентсько-хорової діяльності, здатної гармонізувати всю структуру творчої педагогічної роботи.
The dissertation examines the actual problem of forming the vocal and ensemble competence of future music teachers in the process of studying conducting and choral disciplines, taking into account modern humanistic trends in art education. The ensemble is considered by us as an agreed, coordinated performance of a musical work by a group of performers. An ensemble of high skill should be understood as the exact intonation harmony of the singers' sound, unity and balance in terms of the strength and timbre of all voices, resulting in a juicy, rich, colorful sound, that is, an ensemble sound, a sound of a certain pitch, reproduced by several singers. Vocal-ensemble competence is defined by us as an integrative education consisting of singing competence, communicative skills, which is a complex of music-pedagogical knowledge, skills, and abilities, which are manifested in the integral character of conducting and choral activity, capable of harmonizing the entire structure of creative pedagogical work.
