Проаналізувавши поняття активного громадянства у філософському і загальнонауковому дискурсі запропоновано авторську дефініцію поняття: активне громадянство – це тип відносин між людиною і державою, за якого індивід має визнані громадянські, політичні і соціальні права та діяльно використовує їх для участі в політичному житті та розбудові держави. Спираючись на концепт соціального капіталу П. Бурдьє, у структурі активного громадянства виділено три рівні: а) мікрорівень (індивідуальні домогосподарства та «низові» ініціативи); б) мезорівень (горизонтальні та вертикальні відносини між групами активних громадян); в) макрорівень (інституційне та політичне середовище, яке служить середовищем для активного громадянства). Проаналізовано дві найбільш поширені концепції громадянства ‒ «республіканську» та «неоліберальну». Показано, що освіта, соціальна відповідальність та знання є трьома наріжними каменями активного громадянства.
After analyzing the concept of active citizenship in the philosophical and general scientific discourse, the author’s definition of the concept is proposed: active citizenship is a type of relationship between a person and the state in which an individual has recognized civil, political, and social rights and actively uses them to participate in political life and development of the state. Based on P. Bourdieu's concept of social capital, three levels are distinguished in the structure of active citizenship: a) micro-level (individual households and “grassroots” initiatives); b) meso-level (horizontal and vertical relations between groups of active citizens); c) macro-level (an institutional and political environment that serves as an environment for active citizenship). The two most widespread concepts of citizenship, “republican” and “neoliberal”, are analyzed. It is shown that education, social responsibility, and knowledge are the three cornerstones of active citizenship.
