В статті концептуалізується сутнісне значення критичного мислення, його функціональність та перспективність розвитку через призму постмодерністського дискурсу з акцентом на теорію симулякрів Ж. Бодріяра. Критичне мислення розглядається як засіб формування культури мислення в умовах гіперреального/віртуалізованого світу, що зорієнтовано на принципи раціональності, об’єктивності, достовірності та процеси інтелектуалізації, саморефлексії, само усвідомленості тощо.
The article conceptualises the essential meaning of critical thinking, its functionality, and prospects of development through the prism of postmodern discourse with a focus on the theory of simulacra by J. Baudrillard. Critical thinking is seen as a means of developing a culture of thinking in a hyperreal/virtualised world, which is oriented towards the principles of rationality, objectivity, credibility, and the processes of intellectualisation, self-reflection, self-awareness, etc.
