Проаналізовано новий феномен під назвою цифрової нерівності, що зумовлено неоднаковою доступністю до інформаційно-технологічних технологій. Авторкою розглянуто становлення цього поняття та феномена – від першої згадки в доповіді міністерства США 1999 року та офіційного визнання у 2000 році в Окінавській хартії до сьогодення. Підкреслено, що однією з основних проблем, які спричиняє цифрова нерівність є маргіналізація молоді. Це пояснюється тим, що в разі відсутності доступу до сучасної освіти молоді люди втрачають можливість на кваліфіковану роботу. Авторкою стверджується про зростання цифрової нерівності внаслідок пандемії коронавірусу. Необхідність дистанційного навчання передбачає готовність всіх суб’єктів освітнього процесу до такого формату роботи, але насправді існує значна частина неготових до таких нововведень. На основі відкритих даних авторка розглядає країни Центральної та Південної Америки, Африки, які практично не охоплені Інтернетом. Окремо розглянуто український контекст цього питання, адже в країні залишається гострим питання доступу учнів із малозабезпечених родин до дистанційного навчання.
The article analyses a new phenomenon called the digital divide, which is caused by unequal access to IT technologies. The author considers the formation of the relevant concept and phenomenon – from the first mention in the report of the US Ministry in 1999 and official recognition by the Okinawa Charter in 2000 to the present. It is highlighted that youth marginalization is one of the central problems which drive the digital divide. This is due to the fact that in the absence of access to modern education, young people lose the opportunity for qualified work. The author states that digital inequality is growing due to the coronavirus pandemic. The need for distance learning implies the readiness of all subjects of the educational process for the specific format of work. However, in practice, many people are not ready for such innovations. Based on open data, the author analyses the countries of Central and South America, and Africa, which are virtually not covered by the Internet. The Ukrainian context is considered separately, as the issue of access of students from low-income families to distance learning remains acute in the country.