Мета статті полягає у виявленні концептуальних підходів і фактологічних пріоритетів Роберта Конквеста, викладених у його монографії «Жнива скорботи», яка стала світовим бестселером. Уперше історіографічний доробок американського ученого є предметом академічного вивчення, позаяк позитивні рецензії, критичні відгуки опонентів і урочисті публіцистичні статті у пресі США та в окремих наукових журналах не стосувалися базових основ самої книги. У статті висвітлено фрагменти структурних змін, яких зазнала книга «Жнива скорботи» внаслідок її російського та українського перекладів. Порівняно з авторським тлумаченням з’явилися терміни, яких не використовував Конквест. Зазначено організаційноконсультативну допомогу колег у підготовці видання, але доведено особисту участь автора у написанні тексту книги, у її концептуальних підходах, притаманних для окремих розділів його попередньої праці – «Великий терор». Монографія «Жнива скорботи» – не випадковість, не формальне виконання автором соціального замовлення української діаспори, а цілком логічна реалізація його світоглядних переконань, морально-етичних якостей, інтелектуального потенціалу і професійних навичок. Він став першим західним ученим, який написав аналітичну працю про Голодомор, застосував термін «терор голодом», показав його ідеологічне походження і прикладне застосування.
The purpose of the article is to identify the conceptual approaches and factual priorities of Robert Conquest, set out in his monograph ‘Harvest of Sorrow’, which became a world bestseller. For the first time, the historiographical work of American scientistis the subject of academic study, because the positive reviews, critical feedbacks of the opponents, and ceremonial journalistic articles in the U.S. press and in some scientific journals did not address the basics of the book itself. The article highlights fragments of structural changes that the book ‘Harvest of Sorrow’ has undergone as a result of its Russian and Ukrainian translations. Compared to the author's interpretation, there are terms that Conquest did not use. It is noted the organizational and consulting assistance of colleagues in the preparation of the publication, however, it is proved the personal participation of the author in writing the text of the book, in its conceptual approaches inherent in certain sections of his previous work – ‘Great Terror’. The monograph ‘Harvest of Sorrow’ is not a coincidence, not a formal fulfillment of the author's social order of the Ukrainian diaspora, but a completely logical realization of his worldview, moral and ethical qualities, intellectual potential and professional skills. He became the first Western scientist to write an analytical work about the Holodomor, used the term ‘famine terror,’ and showed its ideological origins and applications.
