Міфи про голод у парадигмі чуттєвого досвіду

Abstract

У статті проаналізовано репрезентацію феномену голоду в міфопоетичному вимірі культури. Окрему увагу приділено казці про Голодомор 1932–1933 років, яка була зафіксована в етнографічному регіоні України – на Поділлі. Виокремлено два модуси голоду в міфологічних текстах – феноменологічний і морально-виховний. На прикладі міфологічного циклу про богиню плодючості Деметру показано, що феноменологічний модус голоду розповідає про колективну смерть людей через голод унаслідок природних катаклізмів або воїн. Тоді як морально-виховний модус представлений деталізованими сценами індивідуальної смерті тих героїв, що були покарані голодом через недотримання ритуальних практик або табу. Проведено паралелі двох модусів голоду в українських народних казках. Казку про Голодомор розглянуто як синтез двох модусів голоду в одному сюжеті міфу. Штучний голод поєднано зі складниками міфоритуальних практик канібалізму, що сформувало образ голодної смерті, який переводить голод із біологічної площини в соціокультурну. За допомогою міфу відбувається трансформація чуттєвого досвіду штучного голоду в символічний вимір культури. Простежено вплив міфологізації Голодомору 1932–1933 років на простір культури України. Формування міфопоетичного образу фізичного винищення селянства за допомогою штучного голоду інтегрувало феномен Голодомору 1932–1933 років до нематеріального культурного надбання України та створило єдиний символічний простір нації як травмованої Голодомором. Відхід від історичної достовірності опису подій Голодомору в парадигмі міфу не суперечить формуванню цілісного міфопоетичного образу феномену та відповідає властивості колективної пам’яті заповнювати прогалини доступними засобами. Наголошено на тому, що міфологізація Голодомору 1932–1933 років є складовою частиною розбудови історичної свідомості, яка впливає на формування національної ідентичності та самобутності українців.

The representation of the phenomenon of famine in the mytho-poetic dimension of culture is analyzed in the article. Special attention is paid to the tale of the Holodomor of 1932–1933 recorded in the ethnographic region of Ukraine – Podillya. Two modes of famine are distinguished in mythological texts – phenomenological and morally-educational. It is shown, using the example of the mythological cycle about the goddess of agriculture Demeter, that the phenomenological modus of famine tells about the collective death of people due to hunger as a result of natural cataclysms or, wars. While the morally-educational modus is represented by detailed scenes of the individual death of those heroes who were punished by hunger due to non-observance of ritual practices or taboos. Parallels of two modes of famine in Ukrainian folk tales have were drawn. The tale of the Holodomor is considered to be a synthesis of two famine modes in one plot of the myth. Artificial famine is combined with the components of the mytho-ritual practices of cannibalism, which formed the image of starvation, which transformes hunger from the biological plane to the socio-cultural one. With the help of myth the sensual experience of artificial famine is transformed into a symbolic dimension of culture. The influence of the mythologization of the Holodomor of 1932–1933 to the cultural space of Ukraine was traced. The formation of a mythopoietic image of the physical extermination of the peasantry through artificial famine integrated the phenomenon of the Holodomor of 1932–1933 to the intangible cultural heritage of Ukraine and created a single symbolic space of the nation as traumatized one by the Holodomor. The withdrawal from the historical reliability of the description of the Holodomor events in the myth paradigm does not contradict the formation of an integral mythopoetic image of the phenomenon and corresponds to the property of the collective memory to fill in the gaps by the available means. It is noted that the mythologization of the Holodomor of 1932–1933 is a component of the development of historical consciousness, which affects the formation of national identity and authentic experience of Ukrainians.