У статті проаналізовано екстралінгвальні особливості мови, зокрема в ситуації її застосування як інструменту міжнародної комунікації. Філософсько-епістемологічний підхід дозволив проаналізувати когнітивні функції мовлення та вплив мовної картини світу на порозуміння між комунікантами. Здійснено типологізацію мов на висококонтекстні та низькоконтекстні. Перші характеризуються значною ритуалізацією мовлення й інформативним навантаженням невербаліки. А тому під час вивчення таких мов ідеться не лише про засвоєння лексики та граматики, а і про тривалу інкультурацію. Низькоконтекстні мови менш ритуалізовані, тому інтеграція в їх семіосферу є значно простішою й оперативнішою. Саме це виступає їхньою латентною перевагою в міжнародній комунікації. Водночас низькоконтекстні мови характеризуються значною внутрішньою словотворчою динамікою, тому їхні словники кількісно багатші, ніж у висококонтекстних мов. В умовах глобалізації висококонтекстні мови посилюють регіональну значущість і наративність своєї мовної картини світу, натомість низькоконтекстні – зручні як інструмент міжнародної комунікації.
In the article, there has been analyzed extra lingual specificity of languages, particularly those that are used in international communication. The philosophical epistemology approach allows analyzing the cognitive functions of speech and the influence of the lingual picture of the world into an agreement between communicators. Typology of languages into high-context and low-context was carried out. The high-context lingual cultures are characterized by significant ritualization of speaking and the informative load of non-verbal communication components. That’s why when learning this kind of language it goes not just about studying grammar rules but also about enculturation and socialization. The low-context languages are less ritualized, so the integration into their semiosphere is much easier and faster. It is their prime advantage during intercultural contact needs. Therewith low-context lingual cultures are characterized by the intensive word-creating dynamic, that’s why their vocabulary is quantitatively richer if compared with the high-contextual ones. In conditions of the globalized world, high-context languages have the influence of strengthening the regional meaning and narratives of their lingual picture of the world. In contrast, low-context ones are useful as a tool for international communication.
