Статтю присвячено дослідженню питання формування державної політики щодо діяльності малих церков в Угорщині у 40-х роках ХХ століття. У статті автор здійснює аналіз правового становища малих церков у 40-х роках гортіївської Угорщини, де впродовж останніх десятиліть державно-церковні відносини вибудовувалися у формі координаційної системи віросповідань. Автор у статті наголошує, що відповідно до поділу віросповідань на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнані», «не визнані» державою релігійні громади (малі церкви), які безпідставно називали «сектами», упродовж 40-х років потерпали не тільки від відкритого цькування з боку державних правоохоронних органів, а й від обмеження або цілковитої заборони їхньої діяльності. Автор висвітлює зміст наказів Міністерства внутрішніх справ Угорщини щодо запобігання діяльності заборонених сект, матеріалів слідчих органів жандармерії, рішень військових трибуналів і робить висновок, що угорський уряд не мав на меті змінити свою дискримінаційну політику на більш ліберальну щодо діяльності малих церков. Автор зосереджує увагу на проблематиці сектантського питання, яке варто розглядати як важливу частку державного політичного процесу та геополітичних інтересів. У статті автор зазначає, що нормативно-правова заборона діяльності малих церков в Угорщині означала розширення дискримінаційних процесів, зокрема й прямих силових дій, спрямованих проти представників зазначених релігійних конфесій і їхніх громад. Автор підкреслює, що з погляду авторитарної держави саме існування та діяльність невеликих груп релігійного характеру, які генерували ті чи інші тлумачення теологічних питань, становили загрозу як політичному режимові, так і традиційним релігіям і церквам. У статті автор наголошує, що в численних антисектантських указах і акціях простежуються політичний та ідеологічний вплив Німеччини й однозначний прояв посилення авторитарних тенденцій у режимі М. Горті.
The article is devoted to the study the issue of the formation of state policy regarding the activities of small churches in Hungary in the 40’s of the 20’th century. In the article, the author analyzes the legal status of small churches in the 40’s of Horthy’s Hungary, where during the last decades, state-church relations was built in the form of a coordination system of faiths. In the article, the author emphasizes that, according to the division of religions into “accepted by law”, “recognized legal” and “unrecognized”, the “unrecognized” by the state, religious communities (small churches), which were unjustifiably called “sects” during the 40s, suffered not only from open harassment by state law enforcement agencies, but also from limiting or completely banning their activities. The author highlights the contents of the orders of the Ministry of Internal Affairs of Hungary regarding the prevention of the activities of banned sects, the materials of investigative bodies of the gendarmerie, the decisions of military tribunals and concludes that the Hungarian government did not intend to change its discriminatory policy to a more liberal one regarding the activities of small churches. The author focuses attention on the problematic of the sectarian issue, which should be considered as an important part of the state political process and geopolitical interests. In the article, the author notes that the legal ban on the activity of small churches in Hungary meant the expansion of discriminatory processes, including direct force actions directed against representatives of the specified religious denominations and their communities. The author emphasizes that from the point of view of an authoritarian state, the very existence and activity of small groups of a religious nature, which generated certain interpretations of theological issues, posed a threat to both the political regime and traditional religions and churches. In the article, the author underlined that numerous anti-sectarian decrees and actions show a certain political and ideological influence of Germany and an unequivocal manifestation of the strengthening of authoritarian tendencies in the regime of M. Horthy.