Мета статті – проаналізувати методологічні підходи в дослідженні танцювальної культури пограничних регіонів. Методологія дослідження базується на загальних принципах культурно-антропологічного підходу; категоріального аналізу, порівняння, систематизації, узагальнення. Вперше обґрунтовано доцільність синтезу крос-культурного і хореологічного підходів у вивченні танцювальної культури пограничних регіонів; уточнено особливості та відмінності крос-культурного та міжкультурного дослідження танцювальної культури. Крос-культурний підхід, який виокремився із більш загальних культурно-антропологічного та компаративного підходів, дозволяє провести аналіз культурно-історичних чинників становлення танцювальної культури, форми, характеру та інтенсивності крос-культурних взаємодій, допомагає розглянути танцювальні практики в контексті культурних особливостей етносів, культурних регіонів та соціальних спільнот. Щоб зрозуміти, як у результаті культурних взаємовпливів трансформується морфологія танцю, на нашу думку, крос-культурний підхід доцільно поєднувати із хореологічним підходом. Такий синтез дозволяє всебічно та комплексно порівнювати танцювальні традиції, виявляти спільні та відмінні риси у їхньому розвитку, вивчати взаємозв’язки та взаємовпливи та аналізувати специфіку танцювальної мови, і найбільш доцільно використовувати для вивчення традиційної танцювальної культури пограничних регіонів у просторі «перетину культур», що і було зроблено на прикладі архаїчного хороводу «А ми просо сіяли, сіяли». Наступним кроком у нашому дослідженні стане комплексне вивчення інших зразків української регіональної танцювальної культури, у тому числі танців іноетнічного походження, де можна буде простежити не лише регіональну специфіку побутування автентичних танців, але й особливості міжкультурних взаємовпливів.
The purpose of the article is to analyze methodological approaches in the study of the dance culture of the border regions. The research methodology is based on the general principles of the cultural and anthropological approach; the methods of categorical analysis, comparison, systematization, and generalization were used. The expediency of the synthesis of cross-cultural and choreological approaches in the study of the dance culture of the border regions is substantiated for the first time; the peculiarities and differences of cross-cultural and intercultural research of dance culture are clarified. The cross-cultural approach, which stood out from the more general cultural-anthropological and comparative approaches, allows for the analysis of cultural-historical factors in the formation of dance culture, the form, nature and intensity of cross-cultural interactions, helps to consider dance practices in the context of cultural features of ethnic groups, cultural regions and social communities. In order to understand how the morphology of dance is transformed because of cultural interactions, in our opinion, it is advisable to combine the cross-cultural approach with the choreological approach. Such a synthesis makes it possible comprehensively and complexy compare dance traditions, identify common and distinctive features in their development, study relationships and mutual influences, and analyze the specifics of the dance language, and it is most expedient to use for the study of traditional dance culture abroad in the space of «intersection of cultures», which was done on the example of the archaic round dance «A my proso sialy, siyaly» («And we sowed millet, we sowed»). The next step in our research will be a comprehensive study of other examples of Ukrainian regional dance culture, including dances of foreign origin, where it will be possible to trace not only the regional specificity of authentic dances, but also the peculiarities of intercultural interactions.
