У статті основною ідеєю є розуміння історії як процесу розвитку, подібного до зростання ембріона, який відбувається у часі під впливом різних людей з більшим або меншим вкладом. Ця концепція передає дві ключові думки: по-перше, те, що ми робимо у теперішньому, може визначати майбутнє; і по-друге, майбутнє не зумовлено. Результатом цього розвитку є культура. Ми можемо розділяти матеріальну культуру та духовну культуру, хоч вони тісно пов’язані. Як будь-яка інша фізична істота, людина повинна задовольняти свої базо-ві потреби та створювати мирне середовище для процвітання. Всі форми розвитку відбуваються в раціональному суспільстві, де люди діють навмисно, балансуючи свої потреби та бажання, визнаючи те, що необхідно та можливо. Людський розум дозволяє нам долати наші базові інстинкти та адаптуватися до нових реалій. Тоді як інстинкт тягне нас до звичних поведінкових патернів, розум і роздуми дозволяють нам долати ці тенденції. Перевага людства полягає у його здатності приймати зміни та відкидати шкідливі звички, тим самим просуваючи прогрес та розвиток. Закон можна розуміти як суворий набір правил, що описують очікування суспільства. Поряд із законом виникає мораль як третій елемент. Мораль є більш високорівневою системою, яка спрямовує нашу поведінку і допомагає нам приймати етичні рішення. Процес розвитку часто відбувається в контрасті, наприклад, коли індивідуальні права виникають з верховенства закону, проте безпека цих прав може бути наражена на загрозу з боку влади або сильних лідерів. Зрештою, прогрес досягається за рахунок балансу індивідуалізації та співробітництва. Суспільство має зберігати індивідуальні свободи, одночасно просуваючи колективні цілі та спільні цінності. Долаючи наші інстинкти і приймаючи розум і мораль, ми можемо побудувати більш справедливе та рівноправне суспільство, яке буде вигідним для всіх.
The main idea put forth in this article is that history can be understood as a process of development, much like the growth of an embryo, which unfolds over time under the influence of various individuals with greater or lesser contributions. This concept conveys two key points: firstly, that what we do in the present may shape the future; and secondly, that the future is not predetermined. The result of this process of development is called culture. We can distinguish between material culture and spiritual culture, although they are closely interconnected. Like any other physical entity, a person must satisfy their basic needs and create a peaceful environment to thrive. All forms of development occur within a rational society, where people act deliberately rather than impulsively, balancing their needs and wants while recognizing what is necessary and feasible. The human mind is what enables us to transcend our base instincts and adapt to new realities. Whereas instinct drives us toward habitual patterns of behavior, reason and reflection allow us to overcome these tendencies. Humanity's advantage lies in its ability to embrace change and reject harmful habits, thereby advancing progress and development. Law can be understood as a strict set of rules that outline the expectations of society. Alongside law, morality emerges as a third element. Morality represents a higher-order system that guides our behavior and helps us make ethical decisions. The development process often occurs in contrast, such as when individual rights emerge from the supremacy of the rule of law, but the security of those rights can be threatened by the power of governments or strong leaders. Ultimately, progress occurs through a balance of individualization and cooperation. Society must preserve individual liberties while promoting collective goals and shared values. By overcoming our instincts and embracing reason and morality, we can build a more just and equitable society that benefits everyone.
