Міжкультурну адаптацію представлено як процес розвитку взаєморозуміння через взаємодію з метою підвищення рівня пристосованості до вимог нового культурного середовища. У цьому процесі люди схильні використовувати соціальні мережі для того, щоб краще інтегруватися в приймаючу культуру і підтримувати зв’язок зі своєю батьківщиною. Наголошено, що міжкультурний діалог вкрай важливий у сучасному глобалізованому і змішаному світі, де різні культури стикаються одна з одною щодня, особливо у соціальних мережах, як-от Facebook, YouTube, Twitter, та ін. Соціальні мережі, які, по суті, є веб-сервісами, дають змогу людям ство-рювати публічний або напівпублічний профіль; формувати список користувачів, з якими вони підтримують зв’язок; переглядати й переміщатися списком своїх зв’язків і зв’язків, створених іншими людьми в межах системи. Зазначено, що зрозуміти відмінності між культурами і націями та між особливостями сприйняття «чужої» культури, а також у ставленні до нововведень якими є соціальні мережі, можна за допомогою шести «культурних вимірів» Г. Гофстеде (теорія дає змогу порівнювати культури у міжнародних масштабах) і теорії дифузії інновацій (пояснює сутність поширення ідей і технологій у різних культурах). Наведено загальновизнані чинники впливу на міжкультурну адаптацію (територія; тривалість взаємодії; мета; тип залучення до життя суспільства; частота і глибина контактів; відносна рівність статусу та прав; кількісне співвідношення; чіткі диференціюючі ознаки). У контексті дослідження культурної адаптації та соціалізації згадано про явище «культурного шоку», його характерні ознаки. Підсумовано, що конструктивний підхід до міжкультурної адаптації вимагає ставитися до неї не просто як до природного процесу освоєння нового, у даному разі нового соціокультурного середовища, а усвідомити необхідність поводження відповідно до норм певної культури. Наведено типи сприйняття нового в культурі (егоцентричні, етнорелятивні).
Intercultural adaptation is presented as a process of developing mutual understanding through interaction in order to increase the level of adaptability to the requirements of the new cultural environment. In this process, people tend to use social media to better integrate into the host culture and maintain connections with their homeland. It is noted that intercultural dialogue is extremely important in today's globalized and mixed world, where different cultures encounter each other every day, especially on social networks such as Facebook, YouTube, Twitter, etc. Social networks, which are essentially web services, allow people to create a public or semi-public profile; create a list of users with whom they maintain contact; review and navigate through the list of your connections and connections created by other people within the system. It is noted that it is possible to understand the differences between cultures and nations and between the characteristics of the perception of “alien” culture, as well as in relation to innovations such as social networks, using G. Gofstede’s six “cultural dimensions” (the theory allows one to compare cultures on an international scale) and the theory diffusion of innovations (explains the essence of the spread of ideas and technologies in different cultures) Generally recognized factors influencing intercultural adaptation are given (territory; duration of interaction; purpose; type of involvement in the life of society; frequency and depth of contacts; relative equality of status and rights; quantitative ratio; clear differentiating signs). In the context of the study of cultural adaptation and socialization, the phenomenon of “culture shock” and its characteristic features are mentioned. It is summarized that a constructive approach to intercultural adaptation requires treating it not just as a natural process of mastering a new, in this case, a new sociocultural environment, but recognizing the need to behave in accordance with the norms of a particular culture.
