Моральні цінності особистості у прагненні морального самовдосконалення (на матеріалах філософсько-освітньої спадщини Григорія Сковороди)

Abstract

У статті здійснено обґрунтування моральних цінностей як детермінант самовдосконалення особистості на матеріалі філософсько-освітньої спадщини Григорія Сковороди. Особистість визначено такою, що має прагнути до самовдосконалення. Зазначено, що в основі системи цінностей такої особистості має бути закладено її філософське ставлення до життя, її узгодженість із собою, зі своєю біологічною природою, сприйняття соціального життя і фізичної реальності. Таке відношення до життя визначено як тотальне і повсякденне, таке, що його наслідки можна відмітити у кожній оцінці й у кожному судженні самоактуалізованої людини. Продемонстровано ідеї Григорія Сковороди про те, що найбільш важливим і глибоким у людини є серце (емоційно-вольове начало), яке спонукає людину «поглянути у себе», «пізнати себе». Обґрунтовано його твердження, що людина не може виробити об’єктивного погляду на світ, якщо вона не з’ясує своє місце у природі та суспільстві через самопізнання. Доведено, що кожна особистість має прагнути до самовдосконалення. У основі її системи цінностей має бути закладено філософське ставлення до життя, її узгодженість із собою, зі своєю біологічною природою, сприйняття соціального життя і фізичної реальності.

The article substantiates moral values as determinants of personal self-improvement on the basis of the philosophical and educational heritage of Hryhorii Skovoroda. A personality is defined as one that should strive for self-improvement. It is noted that the system of values of such a person should be based on his or her philosophical attitude to life, its consistency with oneself, with one's biological nature, perception of social life and physical reality. Such an attitude to life is defined as total and everyday, such that its consequences can be noted in every assessment and in every judgment of a self- actualized person. The author demonstrates the ideas of Hryhorii Skovoroda that the most important and deepest thing in a person is the heart (emotional and volitional principle), which encourages a person to "look into himself" and "know himself". The author substantiates his assertion that a person cannot develop an objective view of the world unless he or she finds out his or her place in nature and society through self-knowledge. It is proved that every person should strive for self-improvement. Their system of values should be based on a philosophical attitude to life, its coherence with themselves, with their biological nature, and their perception of social life and physical reality.