У дисертаційній праці розглянуто модифікацію та експлікацію метафізичного страху в протестантській версії екзистенціалізму, зокрема, досліджено, що релігійний протестантський метафізичний страх виникає тоді, коли саме існування для людини стає проблемою, коли старі цінності зруйновані, а нові ще не збудовані, і віра людини відкриває її апофатичність і трансцендентність. Феномен страху для самосвідомості людини є ключовою часткою світовідчуття її онтологічного місця у світі, що «переживається» через психологічну сферу людського існування. Акцентується увага на соціальній модифікації страху. Соціальна нестабільність породжує страх людини перед власним майбутнім, перед Богом, призводить до невротизації населення, відчуження й негативно впливає на процеси суспільного розвитку в цілому.
The given research investigates the modification and explication of metaphysical fear in the protestant version of existentialism. In part, it is researched that the religious protestant metaphysical fear appears when the very existence of a person becomes a problem, when old values are ruined and new ones are not yet formed and the person’s belief reveals its apofathy and transcendence. The phenomenon of fear for the consciousness of a person is a key particle of his/her awareness of the proper ontological place in the world which is percepted through the psychological sphere of human existence. The social modification of fear is given attention to. Social instability provokes the fear of a person before his/her own future, before God, leads to the neurotization of the population, isolation and influences negatively on the processes of the entire social development. It is proved that the cause of fear is the threat of isolation in its broadest meaning (from individuals or from a company, nature, God, family,etc.) which may issue from a complicated biosocial nature of a person who tends to communication and at the same time to the defence of his/her individuality.
