Дисертація присвячена дослідженню змісту, ролі, вікових та статевих особливостей прояву особистісної амбівалентності, її структури, критеріїв, показників, пошуку шляхів та засобів впливу на зниження інтенсивності цієї риси в ранньому юнацькому віці. У роботі представлений аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми особистісної амбівалентності у зарубіжній та вітчизняній психології, розкриті вікові особливості її прояву. Визначено структуру (мотиваційний, афективно-когнітивний, поведінковий компоненти) особистісної амбівалентності в ранній юності, критерії її діагностування (мотивація афіліації, фрустраційна інтолерантність – толерантність, агресивність – доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований; середній розбалансований; високий дезінтегрований). Розроблено та апробовано психокорекційну програму зі зниження інтенсивності даної риси особистості старшокласників через активізацію механізмів психокорекції (позитивна дезінтеграція, часткова інтеграція, глобальна вторинна інтеграція). На основі аналізу результатів впровадження програми доводиться її ефективність як системи впливу на інтенсивність особистісної амбівалентності та актуалізацію особистісного зростання учнів раннього юнацького віку.
Диссертация посвящена исследованию содержания, роли возрастных и половых особенностей личностной амбивалентности, её структуры, критериев, показателей, поиску путей и способов влияния на снижение интенсивности этой черты личности в раннем юношеском возрасте. В работе представлен анализ научно-теоретических концепций и подходов к изучению проблемы личностной амбивалентности в зарубежной психологии – психоаналитических, неофрейдист-ских концепциях, теории психологического конфликта, гуманистических теориях, а также в отечественной психологии. Раскрывается специфика интерпретации конструкта амбивалентности в различных отраслях науки и определяются её содержательные особенности как личностной черты: сосуществование двойственных взаимоисключающих феноменов внутреннего мира; одинаковая сила и мера противоположностей в разных личностных сферах; соединение сознательных и бессознательных проявлений амбивалентности; возможность снижения её интенсивности путем интеграции её противоположностей. Представлен анализ психологических особенностей амбивалентности личности в онтогенезе с обоснованием положения о том, что ранний юношеский возраст является тем периодом жизни, когда данная личностная черта приобретает устойчивый характер, проявляясь конкордантно (сбалансированно) или дискордантно (разбалансированно и дезинтегрированно). Диссертация содержит анализ пред-ставленных в научных исследованиях критериев личностной амбивалентности.
The dissertation is devoted to the research of the essence and the role of age and sexual peculiarities of personal ambivalence display: its structure, criteria, indeces, search of means of influence upon reduction of this feature's intensity at the early adolescent age. The analysis of scientific theoretical conceptions and approaches to researches of personal ambivalence in foreign and native literature sources is presented in the thesis; age peculiarities of its demonstration are discovered. The structure of personal ambivalence of the early adolescent age is determined (motivational, affective-cognitional and behavioral components); criteria of its diagnostics (motivation of affiliation, frustrational intolerance – tolerance, aggression – attachment) and levels of its demonstration (low balanced, middle unbalanced and high disintegrated). Psychocorrectional program decreasing of senior pupils’ intensity of this feature by activation of mechanisms of functioning (positive disintegration, partial integration and global integration) was worked out and approved. It's grounded the effectiveness of the accomplished psychocorrectional program as the means of influence upon the decreasing of personal ambivalence's intensity and personal growth of pupils at the early adolescent age.
