Актуальність роботи визначається загальними тенденціями істориколексикологічних досліджень у плані комплексного і системного вивчення термінолексики. У дослідженні на широкому матеріалі староруської писемності розглянено функціонування термінів сільськогосподарських угідь в XVIXVII ст., бо це один з найважливіших етапів в історії розвитку словникового складу російської мови. Вперше здійснено класифікацію лексем зі спільним значенням “сільськогосподарські угіддя” за трьома основними ознаками: географічною ( місцеположення), ступеня освоєння, способу використання як єдиної мікросистеми; висвітлено питання формування цієй термінології, уточнено семантику окремих лексем, способи її творення і шляхів розвитку.
Актуальность работы определяется общими тенденциями историколексикологических исследований в плане комплексного и системного изучения данной терминолексики. В данном исследовании рассмотрено функционирование терминов сельскохозяйственных угодий в XIV-XVII вв., т.к.
это один из важнейших этапов в истории развития словарного состава русского языка. В работе впервые предложена классификация терминологии сельскохозяйственных угодий как единой микросистемы в русской письменности донационального периода: освещен вопрос ее формирования, уточнена терминологическая семантика лексем, способы ее образования и пути развития. Исследованные общерусские и локальные лексемы изучались с точки зрения происхождения, словообразовательной и семантической структуры; проводились наблюдения над территориальным распространением наименований, прослеживалась их история в последующие периоды развития русского языка.
In the thesis for the first time the classification of terminology of agricultural lands and woods is proposed. This terminology is classified as an integral microsystem in Russian written language during pre-national period: the matter of its formation is elucidated; the terminological semantics of lexemes, methods of terminology creation as well as ways of its development are defined more exactly. The common Russian and local lexemes under consideration were being studied from the point of view of their origin, semantic and word-forming structure; territorial spread of nominations was being observed, their history in later periods of Russian language development was being traced.