Дисертація присвячена дослідженню та осмисленню феномена самовдосконалення як чинника подолання відчуження. Відчуження, як поняття, є досить складною палітрою конкретних проявів цього явища, які можуть мати, як мінливий, так і усталений характер. Відчуження розглядається як об’єктивний феномен (аналізуючи проблему взаємодії людини і суспільства) і як суб’єктивний феномен (внутрішній конфлікт індивіда). Виявлено особливості самовдосконалення як внутрішньоглибинного принципу моделювання сутності особистості, формування та становлення її справжнього «Я» як якісно нового рівня антропобуття людини. Розкриваються сутнісні характеристики та динаміка взаємопов’язаних між собою складових процесу самовдосконалення, якими виступають процеси самоусвідомлення, самопізнання і саморозуміння, завдяки яким відбувається розототожнення людини з її дискурсивною субперсоналією та кристалізація її «Я». Встановлено, що застосування духовних практик здатне істотно допомогти подоланню чи зняттю відчуження.
Dissertation is devoted to investigation and intelligence of self-perfection phenomenon as the factor of alienation overcoming. Alienation as a concept is a rather complicated palette of specific manifestations of this phenomenon which may be of both changing and stable character. Alienation is treated as an objective phenomenon (analyzing the problem of interaction of person and society) and as a subjective phenomenon (inner conflict of an individual). The peculiarities of self-perfection as inner deep principle of personality essence modeling, forming its real “I” as qualitative new level of human being is exposed. Here are opened essential characteristics and dynamics connected self-perfection process component, that are self-awareness processes, self-knowledge and self-understanding, because of which person identification with its discursive subpersonality and crystallization of its “I” is made. It is found out that application of its spiritual practices is able essentially help alienation overcoming or its removal.
