Розвиток теорії та історії сурдопедагогіки у науковій спадщині Миколи Дмитровича Ярмаченка

Abstract

Дослідження науково-педагогічної спадщини М.Д.Ярмаченка, ґрунтуючись на аналізі оприлюднених і уведених в науковий обіг 315 архівних документів, дозволили виділити чотири етапи науковопросвітницької діяльності. У дисертаційному досліджені з’ясовано внесок М.Д.Ярмаченка в теорію та історію вітчизняної сурдопедагогіки. Зокрема, внесок в теорію сурдопедагогіки стосується 4 аспектів: зв’язного мовлення; свідомості; компенсації; соціалізації та інтеграції. Показана роль М.Д.Ярмаченка як історика сурдопедагогіки, де ним вперше ґрунтовно систематизована та висвітлена діяльність спеціальних закладів для глухих дітей на території сучасної України, визначені періоди історії сурдопедагогіки, оприлюднено низку фактичного матеріалу.

The study of scientific and pedagogical heritage memorial plaques Yarmachenko based on the analysis of published and put into scientific circulation 315 archival documents, allowed us to identify four stages of scientific and educational activities. In the dissertation study clarified the contribution of N. D. Yarmachenko in the theory and history of Russian surdopedagogic. In particular, contributions to the theory of surdopedagogic concerns 4 aspects: coherent speech; consciousness; compensation; socialization and integration. The role of N. D. Yarmachenko as historian surdopedagogic when they are first thoroughly systematized and lit the activities of the special institutions for deaf children on the territory of modern Ukraine, certain periods of history surdopedagogic promulgated a series of factual material.