У дисертації досліджено семантику номінації земля в контексті поетичного вживання, визначено зміст категорійних лінгвостилістичних понять “поетична образна номінація”, “динаміка поетичного образу”. Розглянуто типологію контекстних значень аналізованого слова та пов’язаних із ним тематично й контекстуально лексем степ, поле, луг, лан, пісок, що формують динамічну лексико-стилістичну парадигму з генетично закоріненим у системі народної пісні образно-поетичним змістом. Установлено основні асоціативнообразні ряди, архетипні опозиції названих номінацій у їх зв’язку з розвитком фольклорної міфопоетики та динамічними процесами інтелектуалізації літературно-мовного вживання. Репрезентовано зміни поетичної семантики аналізованих одиниць в епітетних, метафоричних, компаративних словосполученнях. Досліджено ідіостильові маркери вживання номінацій, семантично й асоціативно підпорядкованих слову-образові земля.
Semantics of the nomination the earth in a context of the poetic use is investigated , the maintenance categorial linguostylistic concepts "a poetic figurative nomination", "dynamics of a poetic image are defined. Typology of contextual values of an analyzed word and lexemes which are connected with it thematically and contextually that form a dynamic lexical-stylistic paradigm with genetically implanted in system of a national song figurative-poetic maintenance a steppe, a field, a meadow, the sand are considered. The basic associative-shaped ranges, archetypical oppositions of the named nominations in their communication with development folklore mithopoetics and dynamic processes of intellectualization of the literary-language use are established. Changes of poetic semantics of analyzed units in epithetical, metaphorical, comparative word-combinations are presented Ideostilistic markers of the use of nominations, semantically and associative
subordinates to a word-image the earth are investigated.
