У дисертації досліджена філософія гостинності як стрижень такого виду діяльності, як туризм. Гостинність при цьому розглядається як піклування, здатність об’єктів туризму до забезпечення комфортних умов, належного самопочуття його суб’єктів – подорожуючих – у всіх аспектах цієї гуманістичної, культуротворчої сутності. Аналізуються основні види масових подорожей в Україні, які призводять до формування мережі закладів гостинності, що надають послуги відповідним категоріям подорожуючих, і які за умов розвитку капіталізму в Україні зберігаються (паломництво) або трансформуються (подорожі з торгівельною метою, краєзнавчі екскурсії) в нові форми, які набувають ознак туризму: ділового й історико-культурного. У роботі аналізується моральний (етичний) і соціокультурний зміст феномену гостинності як сутності і головного стрижня туристичної діяльності.
Визначені основні аксіологічні екзистенціали туризму: «благо» (добро), «свобода», «спілкування», «відповідальність». Надається характеристика туризму в умовах розмаїття культур, глобалізації культури. Культурний туризм вивчається як засіб діалогу культур.
The thesis investigates the philosophy of hospitality as the core of tourism. Hospitality thus regarded as a care, the capacity of tourist facilities to ensure comfort, good health of its subjects – travellers – in all aspects of the humanistic, cultural sence. The thesis concerns itself with the analysis of the basic types of mass travel in Ukraine, which lead to the formation of a network of hospitality service providers which work with respective categories of travellers, and that under conditions of capitalist development in Ukraine survive (pilgrimage) or are transformed (travels with commercial purpose, regional excursions) in new forms which obtain features of business, historical and cultural tourism. This paper analyses the moral (ethical) and sociocultural content of hospitality phenomenon as an essence and the main core of tourist activity.