У роботі визначаються і теоретично обґрунтовуються особливості та основні тенденції розвитку протестної політичної культури в умовах сучасних демократичних перетворень. Протестну політичну культуру розглянуто як складову політичної культури, що позначає систему соціальних та політичних зв’язків і відносин суб’єктів політики, обумовлених історичними, економічними, політичними, соціо-культурними, психологічними факторами й безпосередньо пов’язана з критикою існуючих норм і цінностей, запереченням прийнятих норм та ідеалів, несприйняттям усталеного політичного курсу та відображається в певних акціях, діях, вчинках протестного характеру.
In-process determined and in theory features and basic progress of protest political culture trends are grounded in the conditions of modern democratic transformations. A protest political culture is considered as a constituent of political culture, which marks the system of social and political connections and relations of subjects of policy, conditioned historical, economic, political, social cultural, by psychological factors and directly related to criticism of existent norms and values, denial of existent norms and ideals, unperception of existent political course, and expressed in certain actions, actions, acts of protest character.