Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі оптимізації фахової підготовки майбутніх учителів як високопрофесійних фахівців, здатних орієнтуватися на творчість, новаторство, оволодіння високим рівнем фахових умінь, компетентністю, творчою готовністю до продуктивно-акмеологічного самостановлення, спрямованості й технологічності як важливих рис професіоналізму вчителя.Фахова підготовка майбутніх учителів музики розглядається як процес їхнього музичного навчання, опосередкований педагогічними цінностями і спрямований на оволодіння знаннями, досвідом, практичними уміннями в галузі музично-педагогічної діяльності. На основі аналізу наукової літератури, вивчення і узагальнення практичного досвіду виявлено необхідність створення та впровадження в практику цілісної системи фахової підготовки студентів на
акмеологічних засадах, що ґрунтується на впровадженні провідних
наукових підходів (гуманістично-антропоцентричного, системно-цілісного,
інтегративно-смислового, особистісно зорієнтованого, аксіологічного,
герменевтичного, діяльнісного), які відіграють роль методологічних засад
досліджуваного явища і є провідними чинниками досягнення студентами
найвищого рівня професіоналізму. Фахова підготовленість учителя музики розглядається в дослідженні як цілісне особистісне утворення, що свідчить про високий рівень його інформативної обізнаності в галузі музичного мистецтва, здатності до художньо-інтерпретаційної діяльності та компетентності в галузі музичнопедагогічної діяльності, які у взаємодії і взаємозалежності забезпечують
успішність професійної діяльності. Фахова підготовленість учителя музики
характеризується сформованістю у нього мотиваційно-рефлексивних стимулів
до постійного (протягом життя) самовдосконалення у фаховій діяльності.
Структура фахової підготовленості майбутнього вчителя музики охоплює такі
компоненти: мотиваційно-проективний, орієнтаційно-компетентнісний,
комунікативно-оцінювальний, рефлексивно-корекційний, творчо-діяльнісний.
Поетапна методика формування фахової підготовленості майбутнього вчителя
музики на акмеологічних засадах включає перебіг наступних етапів:
діагностично-пошукового, проблемно-актуалізуючого, комплексномоделюючого, аналітично-оцінного, креативно-проективного. Результати експериментальної роботи підтвердили її ефективність та доцільність застосування у ВНЗ мистецької освіти.
The thesis is devoted to the actual problem of optimization of the training of
future teachers as highly qualified professionals able to focus on creativity,
innovation, mastery of high-level professional skills, competence, creativity,
willingness to productively akmeologicheskogo samostanovleniya, orientation and
adaptability as important features of teacher professionalism. Training of future
teachers of music is seen as a process of musical learning mediated pedagogical
values and aims at the acquisition of knowledge, experience and practical skills in the
field of musical and pedagogical activities.
Based on the analysis of the scientific literature, the study and generalization of
practical experience highlighted the need to create and put into practice a holistic
system of training students to akmeologicheskih principles, based on the introduction
of leading research approaches (humanistic anthropocentric, systemic-holistic,
integrative sense, individually oriented, axiological, hermeneutic, the activity), which
play the role of the methodological foundations of the phenomenon under
investigation and are the leading factors in achieving a high level of professionalism
of the students.
Professionally trained music teacher is seen as a holistic study of personal
formation, indicating a high level of awareness of its informative in music, the ability
to artistic and interpretive activities and competence in the field of musical and
pedagogical activity in the interaction and interdependence ensure a successful
career. Professionally trained music teacher characterized formedness his
motivational-reflexive incentives to permanent (for life), self-improvement in their
professional activities.
46
The structure of the professional training of the future teacher of music
includes the following components: motivational-projective, orientation-competence,
communicative and evaluative, reflective-correction, the activity creatively. Stepwise
method of forming professional readiness of the future teacher of music at
akmeologicheskih guidelines include for the following phases: diagnostic and
exploratory, problem-actualizing, complex modeling, analytical and evaluative,
creative-projective. The results of experimental studies have confirmed its
effectiveness and appropriateness of universities in arts education.
Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме
оптимизации профессиональной подготовки будущих учителей как
высокопрофессиональных специалистов, способных ориентироваться на
творчество, новаторство, овладение высоким уровнем профессиональных
умений, компетентностью, творческой готовностью к продуктивно-акмеологического самостановления, направленности и технологичности как важных черт профессионализма учителя. Профессиональная подготовка будущих учителей музыки рассматривается как процесс их музыкального обучения, опосредованный педагогическими ценностями и направлен на овладение знаниями, опытом, практическими умениями в области музыкально-педагогической деятельности.
На основе анализа научной литературы, изучения и обобщения
практического опыта выявлена необходимость создания и внедрения в
практику целостной системы профессиональной подготовки студентов на
акмеологической основе, что основывается на внедрении ведущих научных
подходов (гуманистически-антропоцентрического, системно-целостного,
интегративно-смыслового, личностно-ориентированного, аксиологического,
герменевтического, деятельного), которые играют роль методологических
основ исследуемого явления и являются ведущими факторами достижения
студентами высокого уровня профессионализма. Профессиональная подготовленность учителя музыки рассматривается в исследовании как целостное личностное образование, что свидетельствует о высоком уровне информативной осведомленности в области музыкального искусства, способности к художественно-интерпретационной работе и компетентности в области музыкально-педагогической деятельности, во взаимодействии и взаимозависимости обеспечивают успешность
профессиональной деятельности. Профессиональная подготовленность учителя
музыки характеризуется сформированностью у него мотивационно-рефлексивных стимулов к постоянному (в течении жизни) самосовершенствованию в профессиональной деятельности. Структура профессиональной подготовленности будущего учителя музыки охватывает следующие компоненты: мотивационно-проективный, ориентационно-компетентностный, коммуникативно-оценочный, рефлексивно-коррекционный, творчески-деятельный. Поэтапная методика формирования профессиональной подготовленности будущего учителя музыки на акмеологической основе включает переплетение следующих этапов: диагностико-поискового, проблемно-актуализирующего, комплексно-моделирующего, аналитически-оценочного, креативно-проективного. Результаты экспериментальной работы подтвердили ее эффективность и целесообразность применения в ВУЗ
художественного образования.
