Дисертація присвячена дослідженню специфіки гносеологічної проблематики у творчості Г. Челпанова. З цією метою висвітлено основні колізії розвитку філософської думки у вітчизняному інтелектуальному дискурсі кін. ХІХ – поч. ХХ ст., показано несформованість останньої внаслідок політичної залежності, з одного боку, та низького рівня філософської культури, – з іншого. Крім того, виявлено амбівалентність філософського світогляду Г. Челпанова, який, представляючи емпіричну школу в психології, доводив пріоритет метафізичних принципів у розвитку гносеологічної проблематики. На цьому тлі виокремлено світоглядні підстави становлення філософської психології, яка уособлюючи єдність філософії та психології, акцентує увагу на вивченні душі, поєднуючи в собі експериментальну та споглядальну компоненти. На цій основі показано, з одного боку, теоретичну неспроможність наукової психології, а з іншого – взаємообумовленість природничо-наукового та метафізичного знання. Поряд з вказаним, в дисертації переглянута традиційна для вітчизняного інтелектуального дискурсу оцінка філософської позиції Г. Челпанова та показано, що позірний дуалізм матеріального та психічного (духовного) знімається на рівні теорії пізнання, яка підходить до їх вивчення крізь призму свідомості, де вони репрезентують один і той же зміст з різних сторін.
This dissertation is devoted to research of the gnosiological problems in the in workof G.І. Chelpanov.. To this end, considerable attention of dissertation is paid to the study of this thesis fundamental clash of philosophy in domestic intellectual discourse end XIX – early XX century and stresses the aborted Ukrainian philosophical thought this time that, according to a dissertation is the result of not only its political dependence, but also the low level of philosophical culture. Through the thread of the research extends the idea of ambivalence philosophical outlook of G. Chelpanov that, as a representative of the empirical school in psychology, argued priority metaphysical principles in the development of epistemological issues. Against this background, the philosophical base identified the formation of philosophical psychology, which, symbolizing the unity of philosophy and psychology, on the one hand, the natural-scientific methods and metaphysical knowledge - on the other, makes it possible to reveal the specifics of the cognitive process. Against this background, is shown on the one hand, the theoretical inadequacy of scientific psychology, and on the other - the interdependence of science and metaphysical knowledge. Revision of the traditional intellectual discourse for the national
evaluation ofthe philosophical position of G. Chelpanov shown that the apparent duality of material and mental (spiritual) is removed at the level of the theory of knowledge, which is suitable to study them through the prism of consciousness, where they are one and the same sense of the different parties .
