Комплексно та системно розглянуто процес трансформації уявлень про природу, сенс і значення любові й «навкололюбовних» феноменів в античній філософській культурі. Висвітлено основні концепції розуміння любові, наявні у працях давньогрецьких і давньоримських мислителів. Розкрито вплив ідей, констеляцій, сентенцій античних любомудрів на еволюцію уявлень про любов у процесі розвитку філософсько-антропологічної думки. Таким чином, концептуалізація любові в античній філософії постає як один з етапів імпліцитної філософії любові; вона є ширшим поняттям, ніж «античний ерос», і становить сукупність концепцій, категорій та понять, наявних у текстах давньогрецьких і давньоримських мислителів. Розвиток розуміння екзистенціалу любові в античній філософії є доволі строкатим, неоднорідним і багатовекторним.
The process of transformation of ideas about the nature and meaning and significance of love in ancient philosophical culture is comprehensively and systematically considered. The basic concepts of understanding love, which are present in the works of ancient Greek and Roman thinkers. The succession of ideas, constellations, maxims of ancient wise men on the development of ideas about love in the development of philosophical and anthropological thought is revealed.
