У дисертації представлені результати соціально-філософського аналізу трансісторичності міфологічного освоєння світу людиною як процесу і результату набуття традиційними міфічними формами новітніх рис, існування в умовах глобалізації. Проведена теоретична та історична реконструкція підстав, філософсько-методологічних засад, ціннісних орієнтацій та культурних контекстів тлумачення міфу як полісемічної категорії, що відтворює трансісторичний, ірраціональний феномен людського буття. Постмодерний поворот, який за традиційним визначенням відбувся в культурі та філософії XX ст., посилив інтерес до міфу як до самоцінного начала культуротворчості, а також елемента встановлюючого ідентичності соціальних та етнічних спільнот. Це дозволило визначити, що філософський постмодернізм реконструював опозицію між філософією та міфом, між міфом та логосом. Доведено, що міф у постіндустріальному суспільстві виступає як трансісторичний принцип організації масової свідомості. У цьому контексті міф не пояснює реальність, він її заміщує, деформуючи. Досліджено специфіку змісту процесу міфотворчості в сучасній Україні, де процес формування міфологем в соціально-політичному бутті дозволяє показати функції міфу в суспільних трансформаціях; архетипні елементи масової свідомості в процесі міфотворчості та прояви їх в різних сферах діяльності.
The results of social-philosophical analysis of trance-historical mythological mastering of the world as a process and result of getting new features by traditional mythic forms in the circumstance of globalization are presented in the dissertation. Theoretical and historical reconstruction of causes, philosophical-methodological basis, valuable orientation and cultural contexts of myth explanation as a polisemical category that reconstruct transhistorical, irrational phenomenon of human being was made. Postmodern turn in culture and philosophy in XX century reinforced interest for the myth as self-valuable beginning of culture-creation and of element that constitute the identity of social and ethnical unity. This made possible to certify that philosophical postmodernism reconstructed the opposition between philosophy and myth, between myth and logos. It is proved that myth in postindustrial society act as a transhistorical principle of organization of mass consciousness. In this context muth don't prove the reality, it replace distort and it.
Particularity of mythmaking process in Ukraine is analyzed, where the process of mythologem forming in social-political being make possible to show the functions of myth in social transformations; archetypical elements of mass consciousness in the mythmaking process and their reflections in different spheres of activity.
