У дисертаційному дослідженні актуалізовано проблему формування артистичних умінь у молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Означений психолого-педагогічний феномен трактується як не вроджена, а набута універсальна система дій, спрямованих на переконливе підсилення передачі інформації слухачам перевтіленням в уявний емоційно-змістовий образ музичного твору й застосуванням невимушених, емоційно-насичених, природно-пластичних, граційно-вишуканих комунікативних та регулятивних сценічних рухів. В роботі класифіковано артистичні уміння молодших школярів і висвітлено специфічні риси, властиві кожному їх виду. Визначено критерії, показники та рівні сформованості означеного феномену. Розроблено цілісну організаційно-методичну модель формування артистичних умінь у молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Обґрунтовано три блоки алгоритмічних положень методики цілеспрямованого формування артистичних умінь у молодших школярів на уроках музичного мистецтва, де перший блок забезпечує підвищення «гостроти» сприймання бажаного емоційно-змістового образу музичного твору та прагнення перевтілюватись у нього, другий – адекватне миттєве перевтілення у новостворений образ з застосуванням комунікативних та регулятивних сценічних рухів, а третій – інсценізацію виконавської діяльності та максимальний прояв самопрезентації спрямованої на переконливе підсилення передачі інформації слухачам. Висвітлено результати експериментальної перевірки ефективності авторської методики формування артистичних умінь у молодших школярів на уроках музичного мистецтва.
The problem of formation of junior schoolchildren’s artistic abilities on the lessons of musical art is actualized in this dissertation. The investigated psychopedagogical phenomenon is treated as not innate, but acquired universal system of actions, aimed at the convincing amplification of information transmission to listeners owing to reincarnation into an emotionally semantic image of the piece of music and using unconstrained, emotionally-saturated, naturally-plastic, gracefulexquisite communicative and regulatory scenic movements. The artistic abilities of junior schoolchildren are classified and the specific features inherent in each of their types are revealed. The criteria, indicators and levels of formation of the investigated phenomenon are defined. The holistic organizational and methodological model of formation of the junior schoolchildren's artistic abilities on the lessons of musical art is elaborated. Three blocks of algorithmic approaches of methodology of formation of junior schoolchildren’s artistic abilities on the lessons of musical art are justified. The first block provides an increase in "acuteness" of perception of the desired emotionally-semantic image of the piece of music and the aspiration to be reincarnated as him. The second block provides adequate an instant reincarnation into
the created image with using the communicative and regulatory scenic movements. The third block provides the dramatization of performing activity and the maximum manifestation of self-presentation, which aimed at the convincing amplification of information transmission to listeners. The results of experimental verification of effectiveness of the elaborated methodology of purposeful formation of junior schoolchildren’s artistic abilities on the lessons of musical art are shown.
