У дисертації проаналізовано та систематизовано теоретичні засади дослідження категорії образу автора в аспекті лінгвістичної стилістики, описано джерела формування мовомислення та мистецького світогляду Олександра Довженка, з’ясовано місце епістолярного стилю в системі функціональних різновидів сучасної української літературної мови, окреслено проблему статусу щоденника як жанру епістолярного стилю, визначено особливості архітектоніки щоденникового тексту. Подано структурно-семантичну характеристику стилістично маркованої лексики, описано лексичні засоби експресивності та функціональні засоби антонімії й синонімії, з’ясовано специфіку авторського використання фразеологічних одиниць, проаналізовано образні домінанти в щоденникових записах. Досліджено засоби експресивного синтаксису: функціонально-семантичну специфіку односкладних речень, риторичні фігури як засіб вербалізації внутрішнього мовлення автора, парцельовані конструкції як ознаку спонтанності й експресивної виразності викладу, а також вставні та вставлені конструкції в мові “Щоденника” Олександра Довженка.
The theoretical background of the research category of the author’s image in terms of linguistic style have been analyzed and systematized in the thesis. Sources of linguistic thinking and Oleksander Dovzhenko's artistic vision have been described. The place of epistolary style has been found in the functional varieties system of modern Ukrainian literary language. The problem of the status of diary as a genre of epistolary style has been outlined , the features of the text architectonic diary have been defined . The structural and semantic characterization of the stylistically marked vocabulary has been posted. The lexical means of expressiveness and the functional means of antonymy and synonymy have been described. The specificity of the author's use of idioms has been found. The figurative dominant in diaries have been analyzed. Investigated means of expressive syntax: functional-semantic specificity of composite sentences, rhetorical figures as a means of verbalization of inner speech of the author, dissected design as a sign of spontaneity and eloquent expressiveness of the presentation, and alsoparenthetical expressions in Oleksander Dovzhenko's «Diary».
