Метою дослідження є критичний аналіз розвитку євхаристійної антропології як напрямку богословської комунікативної антропології, в якому здійснюється концептуалізація антропологічної ситуації сучасної культури завдяки богословському опису події Іншого і вдячності як практики визнання цієї присутності та суб’єктивації в спілкуванні. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснений цілісний аналіз євхаристійної антропології як напрямку богословської комунікативної антропології, що дало можливість розглянути крізь призму цього напрямку антропологічну ситуацію в сучасній культурі, особливості християнської постатеїстичної релігійності та богословські перспективи в сучасному академічному й педагогічному просторі.
The aim of the study is a critical analysis of the development of eucharistic anthropology as the direction of theological communicative anthropology, in which the conceptualization of the anthropological situation of contemporary culture is carried out thanks to the theological description of the events of the Other and gratitude as a practice of recognizing this presence and subjectivity in communion. The scientific novelty of the scientific research is that in it for the first time a holistic analysis of the eucharistic anthropology as a direction of theological communicative anthropology was made, which gave an opportunity to consider the anthropological situation in contemporary culture, the peculiarities of Christian post-atheistic religiosity and theological perspectives in the modern academic and pedagogical space through the prism of this direction.
