У досліджені здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз концептуальних основ християнсько-мусульманського богословського діалогу. Сьогодні християнство й іслам мають значний потенціал до відкритості та діалогу. На початку XXI століття намітився прогрес відносно розуміння пророчого служіння учасників міжрелігійного діалогу. Віднайдені проекти спільного розуміння Слова Божого, явленого у різних священних книгах. Запропонована нова герменевтика, в якій іудаїзм, християнство та іслам є трьома елементами складної структури єдиного монотеїстичного світогляду. На початку XXI століття більша увага приділяється відносинам віруючого із Богом, сприйняттю краси світу, яка є відображенням любові Бога до свого творіння. Важливими аспектами діалогу стають визнання принципів гідності людини, релігійної свободи, множинності шляхів до Бога. Ісмаїл аль-Фаруджі був першим ісламським теологом, який свідомо розвивав теоретичні засади діалогу з християнством та іудаїзмом. При цьому іслам був представлений як мета-релігія, що є універсальним цілим, в якому інші монотеїстичні релігії мають віднайти власну повноту. Сучасні ісламські мислителі Ф. Рахман, М. Аркун, Н. Абу Зейд розвивають екуменічну герменевтику, лібералізуючи традиційне уявлення про нествореність Корану. А саме, Коран нестворений у своїй основі, при усній передачі через Мухаммеда і перше покоління мусульман. Цінності й принципи, сповіщені у цьому Корані, – абсолютні. Елементи відносності з’являються при записі Корану та його інтерпретаціях. Така методологія дозволяє зарахувати до ядра ісламу лише гуманістичні цінності та принципи, а мову агресії вважати привнесеною людським елементом при творенні Корану.
In the studied made philosophical and religious analysis of conceptual foundations of the Christian-Muslim theological dialogue. Christianity and Islam have a significant potential for openness and dialogue today. At the beginning of the XXI century there has been progress regarding understanding the prophetic ministry of participants in interreligious dialogue. Seek to identify projects of common understanding of the Word of God, manifested in various sacred books. A new hermeneutics, where Judaism, Christianity and Islam are the three elements of the complex structure of a single monotheistic worldview. At the beginning of the XXI century more attention to the relationship of the believer with God, perception of beauty in the world, which is a reflection of God's love for his creation. Important aspects of the dialogue are the recognition of the principles of human dignity, religious freedom, plurality of paths to God. Ismail al-Farudzhi was the first Islamic theologian who consciously developed the theoretical basis of dialogue with Christianity and Judaism. At the same time, Islam was presented as a meta-religion is a universal whole, in which other monotheistic religions must find his own fullness. Modern Islamic thinkers Fazlur Rahman, Muhammad Arkoun and Nasr Hamid Abu Zayd develop ecumenical hermeneutics, liberalizing the traditional notion of uncreated Qur'an. In particular, the Qur'an is uncreated in its basis, through oral transmission of Muhammad and the first generation of Muslims. Values and principles announced in this Qur'an – absolute. Relative items appear when the recording of the Koran and its interpretations. This methodology can be attributed to the core of Islam only humanistic values and principles, and the language of aggression consider bringing a human element in the creation of the Qur'an.
