У дисертації уточнено лінгвістичний статус атракції як явища мови й мовлення, з’ясовано потрактування терміна на усіх мовних рівнях і з урахуванням різних мовознавчих підходів, зокрема сучасного – синергетичного. Розмежовано поняття атракція й інтерференція, експансія, синсемантія. Здійснено класифікацію явища за такими критеріями: залежно від належності одиниць, що взаємодіють, до рівня мови; за планом вираження; за способом вираження. На матеріалі української газетної та інтернет-публіцистики початку ХХІ століття досліджено синонімічну атракцію у плані парадигматики й окреслено її вияви в синтагматиці, схарактеризовано ядерні центри синонімічної атракції та зазначено периферійні, визначено метафоричні моделі, за якими поповнюються вторинними номінаціями синонімічні ряди атракції. З’ясовано сутність антонімічної атракції та типові моделі її реалізації, які представлені структурно-функціональними типами. Схарактеризовано вияви паронімічної атракції, її функціональні та структурні типи. Розкрито комунікативно-прагматичні особливості та стилістичний потенціал лексико-семантичної атракції.
In the dissertation linguistic status of attraction as language and speech phenomenon іs specified. Interpretation of the term at all language levels according to different linguistic approaches, including modern synergistic was found. The concepts of attraction and interference, expansion, synsemantic words are differentiated. Paradigmatic and syntagmatic types of the functioning of attraction were analyzed. It was found that synonymic, paronymic and antonymic attractions are kinds of lexico-semantic attraction.
The centers of synonymic attraction, patterns of antonymic attraction and types of paronimic attraction in Ukrainian journalistic texts at the beginning of the XXI century were distinguished. Рragmatic and stylistic functions of lexico-semantic attraction in journalistic texts were analyzed.