У дисертації здійснено теоретичне, методологічне та організаційнометодичне дослідження проблеми професійної самореалізації майбутнього вчителя музики на акмеологічних засадах. На основі аналізу теоретичних передумов досліджуваної проблеми узагальнено наукові підходи вітчизняних та зарубіжних авторів щодо тлумачення феномена «самореалізація»,
розширено, конкретизовано понятійно-категорійний апарат, визначено компонентну структуру, акмечинники та механізми професійної самореалізації майбутнього учителя музики. З позицій надбань акмеологічної та психологопедагогічної наук, особистісного професійного досвіду обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, критерії, показники та спроектовано структурно-функціональну модель готовності майбутніх учителів музики до професійної самореалізації. Висвітлено змістово-процесуальні аспекти експериментального дослідження, представлено кількісні та якісні результати впровадження структурно-функціональної моделі в навчально-виховний процес підготовки майбутніх музикантів-педагогів.
In the thesis the theoretical, methodological and organizational-methodological research of the problem of future Music teachers’ professional self-realization on acmeological principles. Based on the analysis of theoretical assumptions of the investigated problem, it summarizes the scientific approaches of domestic and foreign authors concerning interpretation of the phenomenon of "self-realization," it expands and concretizes the conceptual and categorical apparatus, it defines the component structure and the acme factor and mechanisms of professional selfrealization of the future teacher of music. From the standpoint of heritage of the acmeological and psycho-pedagogical sciences, and of the personal teaching experience it grounds organizational and pedagogical conditions, which enable positive dynamics for training future teachers of music, for their professional selfrealization, including: acmeological-humanistic software that provides with educational and practical content along with a system of vocational tasks and problematic situations; stimulation for the creative, personal and professional selfimprovement of the future professionals, with tools that integrate the content of professional disciplines; software that provides with reflective-evaluative experiences. The separation of these organizational and pedagogical conditions is determined by the features of humanization of modern higher musical educational school, along with the nature and content of training future teachers of music.
