У дисертації концептуалізовано феномен політичної думки російського зарубіжжя 1920–30-х рр. у контексті осмислення державної ідентичності, визначено і теоретично обґрунтовано пореволюційний характер, внутрішню ідеологічну цільність та органічність теоретичного надбання російських мислителів-емігрантів, що є важливим чинником формування модерної державної ідентичності на пострадянському просторі. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці авторської концепції пореволюційної політичної думки російського зарубіжжя як єдиного ідейно-теоретичного масиву, що дозволяє у цілісному політологічному дискурсі осмислити історико-політичні передумови державної самоідентифікації та теоретичні підвалини сучасних геополітичних викликів, які постають перед Україною, розкрити їхнє відображення у політичній свідомості й на практиці.
The Dissertation presents the conceptualization of the phenomenon of the political thought of the Russian expatriate community in the 1920’s and 1930’s, carried out in the context of comprehension of the state identity, as well as the definition and theoretical justification of the post-revolutionary character, the internal ideological integrity and the organicity of the theoretical advances and heritage of the Russian expatriate thinkers, which are the important factor in the formation of the modern state identity in the post-soviet space.
The scientific novelty of the results obtained consists in the development of the author’s concept of the post-revolutionary political thought of the Russian expatriate community as the single ideological and theoretical array, which allows to comprehend the historical and political prerequisites of the self-identification of the state and the theoretical foundations of the actual modern geopolitical challenges facing Ukraine, to reveal their reflection in the political consciousness and in practice within the frames of the holistic politological discourse.
