Дисертацію присвячено осмисленню інтертекстуальності як світомоделюючого фактору естетичної системи малої прози С. Д. Кржижанівського на матеріалі книг новел «Сказки для вундеркиндов» (1918–1925), «Чем люди мертвы» (1926–1933), «Неукушенный локоть» (1927–1941), «Мал мала меньше» (1937–1940). У дослідженні виявлено і розглянуто константи генезисно-типологічної структури інтертекстуальності малої прози Кржижанівського: літературні, філософські претексти, міфопоетичні, фольклорні, легендарно-теїстичні компоненти, інтермедіальні елементи мистецтва, а також історичні джерела, артефакти інформаційного поля, топоси і локуси художнього простору. Проаналізовано стратегії контамінації, трансформації та модифікації гетерогенного полікультурного матеріалу як основи для створення індивідуально-авторської художньої моделі світу.
The dissertation research is devoted to clarification of intertextuality as a world-modeling factor of esthetic system of S. Krzhizhanovsky’s small prose, based on material of the short stories books «Skazki dlya vunderkindov» (1918–1925), «Chem lyudi mertvy» (1926–1933), «Neukushennyj lokot’» (1927–1941) and «Mal mala men’she» (1937–1940).
In the dissertation constants of genesis-typological structure of Krzhizhanovsky’s small prose intertextuality are revealed and considered: literary, philosophical pretexts, mythopoetic, folklore, legendary-theistic components, intermedial art elements, and also
historical sources, artifacts of an information field, topos and locus of art space. The strategies of contamination, transformation and modification of heterogeneous polycultural
material as bases for creation of individual-author's art model of the world are analysed.