Соціальна міфологія в умовах глобалізації

Abstract

Дисертацію присвячено аналізу малодослідженої у соціальній філософії теми – соціальній міфології сучасних суспільств за умов процесу глобалізації. На основі «лінійних» та «циклічних» підходів, характерних для класичної та посткласичної філософії, виявлена та проаналізована трансісторична сутність соціальної міфології; проведено порівняльний аналіз соціальної міфології модерних (індустріальних) суспільств та соціальної міфології постіндустріальної (постмодерністської) епохи глобалізації. Показано, що головна особливість сучасної соціальної міфології полягає у тому, що вона позбавлена внутрішньої єдності, представляє собою нестабільне з’єднання багатьох фрагментованих форм та різнорідних процесів, відноситься переважно до утворень хаотичного типу й відповідно – не може постати як система, що здатна до самоорганізації. Соціальна філософія реанімує передусім доісторичні стереотипи та дораціональні практики, знаходиться у конфронтації із суспільно-історичними досягненнями епохи модернізації, віддає перевагу найпростішим формам розв’язання складних соціокультурних проблем сучасного суспільства. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проаналізовано наслідки використання соціальної міфології у глобалізаційних суспільних трансформаціях, показано, що глобальний світ не може ефективно облаштувати сучасний геополітичний простір та втрачає 3 історичну перспективу передусім через його звуження до розмірів неприродньої глобальної міфології.

The dissertation is devoted to the analysis of the poorly researched topic of social philosophy, a social and cultural phenomenon of modern societies in the conditions of the process of globalization. The main theoretical approaches to mythology, which were formed at the present time within the limits of humanitarian knowledge, were studied and distributed according to historical stages and theoretical directions. Among them, the most optimal ones are those included in the field of social philosophy and rely on sociocultural, social and civilization foundations in the interpretation of this phenomenon. On the basis of the socio-philosophical analysis formed at the intersection of the "linear" and "cyclic" theoretical approaches typical for classical and post-classical philosophy, the transhistorical essence of social mythology, which is not historically transient, but is inherent in all historical epochs, is revealed and analyzed from the archaic to the global present. In the context of globalizational transformations of modern societies, a comparative analysis of the social mythology of modern (industrial) societies of the 17th-20th centuries and the social mythology of the post-industrial (postmodernist) era of globalization was conducted. It was discovered that the social mythology of the modern type is historically and culturally determined and closely related to the phenomenon of social memory, while the social mythology of the postmodern type tends to reject historical experience, leveling the cultural achievements of historical civilizations in all its unique manifolds and is directed to the total deconstruction of the ascendant foundations of traditional social life. It is shown that the myth is much more stable creation in the ontological dimension than the other world-view forms of human existence. Mythological outlook is inherent in humankind at every stage of social, cultural, spiritual and scientific development, but manifests itself in a different way. It is disclosed that social mythology of modern globalization, although it differs from traditional mythology, has similar features with it. The main feature of modern social mythology lies in the fact that it is devoid of internal unity. It is an unstable connection of many fragmented forms and heterogeneous processes, relates mainly to chaotic types of formations and, accordingly, cannot appear as a system that is put into selforganization. The carried out socio-philosophical analysis of modern mythology in the conditions of globalization has shown that this sociocultural phenomenon resuscitates primarily prehistoric stereotypes and subsidiary practices. It is in confrontation with the socio-historical achievements of the modernization era and prefers the simplest forms of solving complex socio-cultural problems of modern society, which can contribute to cultural degradation and the destruction of its (society) basic foundations. 6 The scientific novelty of the study is that for the first time the consequences of using social mythology in globalizational social transformations have been analyzed. It was found that the global world cannot effectively equip modern geopolitical space and lose its historical perspective, primarily because of its narrowing to the sizes of unnatural global mythology. Modern social mythology, which accompanies the phenomenon of globalization, now has an artificial, unstable, transient nature.