Дисертація присвячена аналізу феномена честі в контексті його впливу на природу людини. Честь розглянуто як форму екзистенціальної трансформації людської сутності. Для вирішення протиріч в трактуваннях феномена честі застосована методологія метаантропології, як теорії буденного, граничного і метаграничного буття людини. Досліджено екзистенціальні трансформації людини в умовах переходу від буденного до граничного і метаграничного буття, на основі чого виділено хаотичний, поляризований і централізований стани людини.
Dissertation is devoted to analysis of the phenomenon of honor in the context of its impact on human nature. The honor is considered as a form of existential transformation of human nature. To resolve the contradictions in the interpretation of the phenomenon of honor applied methodology metaantropology as a theory of ordinary, ultimate and transcendental dimensions of human existence. Were studied existential transformation of man into the transition from the ordinary to the ultimate and transcendental existence. On this basis, were allocated a chaotic, polarized and centralized state of human nature.
